Коли держава фактично вже надала людину соціальну допомогу, її перерахунок і і подальші спроби повернути виплачені кошти становитимуть втручання у права, гарантовані ст. 1 Протоколу 1 Конвенції.

Чи вжили державні органи належних заходів, які були їм доступні, для того, щоб пом’якшити, наскільки це можливо, негативні наслідки для заявника, які є наслідком відсутності доступу до матеріалів провадження?

Вибивання зізнання в участі у незаконних збройних формуваннях, а також небажання влади розслідувати інцидент, порушило ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Попри закінчення війни, влада Хорватії не поспішає брати на себе відповідальність за жертви серед цивільного населення. Тож державу покарали у Страсбурзі, бо вона не тільки відмовилася компенсувати матері моральну шкоду, спричинену загибеллю синів, а й позбавила її права на суд.

Відсутність коштів у бюджеті не є підставою для виконання позитивних зобов’язань держави стосовно своїх громадян, особливо коли йдеться про загрозу життю.

Оскільки юрисдикція адміністративних судів не обмежилася переглядом законності рішення регуляторного (квазісудового) органу, а було перевірено, чи належним чином цей орган застосував свої повноваження, відповідно, порушення конвенційних гарантій не відбулося.