Практика ЄСПЛ. Український аспект

Звинувачувати колишню владу відважився опозиційний кандидат. Суд примусив його вибачитись і заплатити за свої слова. Проте вираження поглядів може псувати репутацію й ображати політиків, професія в них така.

Часу на ознайомлення з доказами, які обраховувалися мільйонами, виявилося достатньо, щоб Європейський суд з прав людини не констатував порушення балансу справедливого розгляду. Адже адвокат хотів скопіювати все, що мала поліція, а справи, по суті, стосувалася лише частина інформації.

Європейський суд з прав людини визнав, що російська прокуратура незаконно продовжила утримання в СІЗО білоруського громадянина, який чекав на екстрадицію, за що присудив йому 10 тис. євро.

Коли перша інстанція задовольняє позовні вимоги причетних до Феміди, друга ще й збільшує розмір виплат, а уряд знаходить спосіб не платити, стає прикро і за професію, і за правосуддя в цілому. Добре, хоч є куди звернутись, аби покінчити з несправедливістю.

Аналіз поточної судової практики, перш за все Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, свідчить про збільшення питомої ваги спорів у яких застосовується Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Підірвати конституційний лад найлегше… гарантам верховенства Основного Закону. Так вирішила прокуратура, коли заскочила екс-голову cуду на гарячому — участі в терористичній групі.

Справа стосувалася тримання пана Навального під домашнім арештом під час кримінального розслідування проти нього і обмежувальних заходів, накладених на нього протягом цього часу. Суд встановив, що рішення про арешт не був обґрунтованим.

Порушення правил чесної гри з конкурентами визнали таким, бо про це заявило півсотні чоловік. Можливо, не всі мали стосунок до справи, але всі показання визнали належними доказами.

Незгода з підтвердженням свого батьківства може розглядатись як захист особистого життя. І хоча суд управі примусити вчинити для цього певні дії, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод дозволяє відмовитися. Лише тоді, коли не порушується баланс інтересів.