Практика ЄСПЛ. Український аспект

В умовах перманентної судової реформи певним мейнстримом в українських правничих та політичних колах стало питання доброчесності та професійності суддів.

Дедалі більше лунають думки про необхідність вакцинації від COVID-19 для реалізації особами тих або інших можливостей. Як дотримати при цьому права людини? Відповідь на запитання може дати практика ЄСПЛ.

Відмова у забезпеченні конфіденційних зустрічей з адвокатом, заборона передавати документи адвокатові чи матері, вилучення та обмеження доступу до документів, неможливість виготовлення копій – з такими заходами протидії зіткнувся ув’язнений, коли виявив намір звертатися до Європейського суду з прав людини.

З огляду на важливу роль суддів, яку вони відіграють у захисті прав, передбачених у конвенції, у країні мають існувати гарантії того, що судовій автономії нічого не загрожуватиме. Тож рішення, пов’язані із кар’єрою та переведенням суддів мають бути належно вмотивовані.

Неможливо зробити висновок про відсутність провокації, бо немає інформації про відомості, на підставі яких проводився оперативно-розшуковий захід. І оскільки поліція навіть в суді не розкрила джерело інформації, було порушено право на справедливий судовий розгляд.

Якщо держава й надає якісь інструменти чи можливості пришвидшити розгляд занадто тривалого процесу, то такі дії без компенсації та забезпечення засобів правового захисту не можуть уважатися ефективними на національному рівні.

Запитування судом консультативного по суті висновку було пов’язане з необхідністю тлумачення закону. І отримані позиції були покладені судом в основу рішення. Але сторони мають право ознайомлюватися з усіма матеріалами справи та коментувати кожен доказ.

Оприлюднення рішень в Інтернеті слугувало меті більш доступного та кращого урядування. А публікація у місцевих газетах не є ідеальним способом охопити усі сторони, яких це рішення потенційно може стосуватися, наголосили у Страсбурзі.

Жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з однією метою – домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.