Заходи, застосовані до учасників так званого несанкціонованого мітингу, не відповідали суспільному інтересу, а відтак і не були необхідними в демократичному суспільстві.

Громадяни Білорусі стали отримувати підозрілі повідомлення про можливість отримання компенсації за збитки в подіях, що розпочалися в Білорусі 9 серпня у зв’язку із оголошенням результатів виборів президента.

Чи не здійснювали правоохоронці надмірний тиск на підозрюваного або прямо сприяли вчиненню злочину? Для цього необхідно оцінити підстави проведення таємної операції та поведінку правоохоронців у її ході.

Ультраправі організації переслідували цілі, заборонені статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зловживали своїм правом на свободу об’єднань в спосіб, несумісний з цінностями толерантності, соціального миру та відсутності дискримінації.

Вивчивши заперечення, висловлені урядом Туреччини, а також беручи до уваги серйозність конфлікту та те, що він загострюється, суд не бачить жодної причини змінювати своє рішення та знімати будь-які обмеження.

Влада розцінила мітинг проти закону як пропаганду порушень серед неповнолітніх. Прокуратура винесла правозахисникам три попередження за мітинги і, зокрема, за гасло «свободу не дають, свободу беруть» – його правоохоронці оцінили як екстремістське.