Практика ЄСПЛ. Український аспект

Рішення Європейського суду з прав людини про тимчасові заходи у справі російського опозиціонера Олексія Навального вибивається із загальної практики застосування правила 39 Регламенту. У РФ вже заявили про неможливість його виконання.

Вибивання зізнання в участі у незаконних збройних формуваннях, а також небажання влади розслідувати інцидент, порушило ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відсутність коштів у бюджеті не є підставою для виконання позитивних зобов’язань держави стосовно своїх громадян, особливо коли йдеться про загрозу життю.

Із 86 рішень, які за 2020 рік Європейський суд з прав людини ухвалив проти України, у 82 справах (95,3% випадків) констатувалося бодай одне порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання державами-членами рішень Європейського суду з прав людини є не люб’язним проханням, а обов’язковою законодавчою вимогою.

Стан виконання Україною рішень ЄСПЛ, вимоги Ради Європи щодо їхнього виконання в контексті взятих міжнародних зобов’язань обговорюють сьогодні на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

Сьогодні, 9 грудня, розпочинає роботу IX Щорічний міжнародний форум з практики Європейського суду з прав людини. Цього року він проходить онлайн. Тож взяти участь у заході може кожен бажаючий.

Громадяни Білорусі стали отримувати підозрілі повідомлення про можливість отримання компенсації за збитки в подіях, що розпочалися в Білорусі 9 серпня у зв’язку із оголошенням результатів виборів президента.

Вивчивши заперечення, висловлені урядом Туреччини, а також беручи до уваги серйозність конфлікту та те, що він загострюється, суд не бачить жодної причини змінювати своє рішення та знімати будь-які обмеження.