Через розбалансовану систему державного управління в Україні нині спостерігається безлад практично у всіх сферах буття країни, що призводить до рішень ЄСПЛ про порушення прав громадян, передбачених в Конвенції.
Через розбалансовану систему державного управління в Україні нині спостерігається безлад практично у всіх сферах буття країни, що призводить до рішень ЄСПЛ про порушення прав громадян, передбачених в Конвенції.
У Польщі негативно сприйняли рішення Європейського суду з прав людини про тимчасові заходи щодо мігрантів, заблокованих на кордоні з Білоруссю.
Хоча національне законодавство не допускає прослуховування телефонних розмов членів британського парламенту, ця заборона не обмежує можливостей спецслужб, коли йдеться про моніторинг телекомунікацій – масове зняття інформації з каналів зв’язку.
Конституційний контроль в Україні здійснюється на засадах доктрини дружнього ставлення до міжнародного права, згідно з якою практика тлумачення та реалізації прав людини в міжнародних договорах застосовується при прийнятті рішень Конституційним Судом України.
Уродженець однієї з республік колишнього СРСР протягом десяти років намагався отримати громадянство Росії. Проте влада країни легалізувала апатрида лише під загрозою виплати великої суми компенсації.
Такі важливі елементи заяви, як формулювання позицій, обґрунтування порушень та безпосереднє заповнення формуляру є фундаментом, стартовим майданчиком на шляху до визнання заяви прийнятною та її подальшого розгляду.
Європейський суд з прав людини комунікував Україні скаргу трьох журналістів, які заявили про порушення їхніх прав у зв’язку з робочою поїздкою в 2015 році в самопроголошену Донецьку Народну Республіку і отриманням акредитації від «керівництва ДНР».
Аби усунути системну проблему, зазначену в рішенні ЄСПЛ, одним із основних заходів загального характеру є внесення змін до законодавства. Адже держави-учасниці Конвенції зобов’язуються виконувати остаточні рішення ЄСПЛ у будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що питання допустимості доказів — це насамперед предмет регулювання національного законодавства, і, як правило, саме національні суди мають давати оцінку наявним доказам.