Хоча правила, які регулюють громадські зібрання, мають важливе значення для спокійного проведення публічних заходів, їх виконання не може стати самоціллю. І державні органи повинні виявляти певний рівень терпимості до стихійних демонстрацій, які залишаються мирними.

Цілі покарань, через які розглядаються різні аспекти однієї і тієї ж поведінки, повинні розглядатися як єдине ціле. У справі заявника такі цілі були реалізовані двома окремими провадженнями, які були достатньо пов’язані для того, щоб вважатись частиною невід’ємної схеми санкцій.

Навіть якщо національні органи виявили факт порушення прав особи під час переведення ув’язненого із загальних умов тримання під вартою до одиночної камери, моральні страждання треба все ж доводити.

Коли заявник помер, так і не дочекавшись рішення Європейського суду з прав людини, існує можливість отримання присудженої компенсації спадкоємцями. Щоправда, для цього доведеться ініціювати перегляд судом цього рішення.

Конвенція гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи, що забезпечується, передовсім, незалежним і безстороннім судом. Нещодавно ЄСПЛ підготував огляд практики, присвячений проблемі незалежності системи правосуддя. Які уроки з багаторічної практики суду у Страсбурзі може винести наша країна – спробуємо розібратися.

Нещодавно у Європейському суді з прав людини підготували та оприлюднили огляд справ у формі бюлетеня, присвячений проблемі забезпечення незалежності системи правосуддя.