Практика ЄСПЛ. Український аспект

Румунський політик, який програв вибори через викривальну статтю, подав позов проти автора матеріалу та відстояв свою репутацію у суді. Європейський суд з прав людини не побачив тут порушень свободи вираження поглядів.

Адвокат діяв як пасивний спостерігач у провадженні про утримання особи в психіатричній лікарні. А національний суд не зважив на відсутність ефективного юридичного представництва. То ж мало місце порушення Конвенції.

Попри те, що громадянин Туреччини все своє життя прожив у Німеччині і мав малолітню дитину від громадянки цієї країни, через вчинення ним низки злочинів органи влади ухвалили рішення про його депортацію.

Європейський суд з прав людини визначився з порядком обробки тисяч заяв від осіб, які подали скарги проти України або Росії, або проти обох країн у зв’язку з конфліктом на сході України.

Навіть присутність адвоката під час допиту слідчим свідка не гарантує можливість використання отриманих показань як доказів, якщо цього свідка не було допитано у суді.

Лікарі ніяк не могли вирішити, хто має оперувати дитину, постраждалу від нещасного випадку у школі. Суди також чомусь не поспішали з встановленням порушень у діях лікарів. ЄСПЛ побачив у цьому зазіхання на право на життя.

Попри очевидну небезпеку життю, пошкодження та знищення майна людей, які зазнали сильних страждань під час збройного конфлікту, обставини можуть виявитися недостатньо серйозними, аби ЄСПЛ розцінив це як порушення прав.

Втрата здоров’я аж до обмеження дієздатності під час проходження військової служби навряд підпадає під захист Конвенції, але національні суди повинні ретельно і неупереджено ставитися до розслідування претензій військових.

Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення та захисту. Але це право, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є абсолютним.