Практика ЄСПЛ. Український аспект

Турецький Фонд цивілізації, знання, добробуту і процвітання (MİHR, Medeniyet, İrfan, Hayır, Refah Vakfı) після 15 років діяльності стикнувся з фінансовими труднощами: його ресурсів було недостатньо для покриття витрат і виконання статутних цілей.

Під час розгляду справи у Страсбурзі, що стосувалася питання компенсації за порушені права, на національному рівні були врегульовані питання, що стосувалися цієї справи. На цій підставі ЄСПЛ вирішив вилучити частину заяви.

Навіть якщо інформацію про розслідуваний злочин журналісти отримують з офіційних джерел, форма та зміст поширення такої інформації у ЗМІ зачіпає права, гарантовані Конвенцією. Відтак, існують певні критерії їх правомірного обмеження.

Через розгляд господарського спору у суді позивач мав сплатити 29,5 євро судового збору та вартість правової допомоги – майже 38 тис. євро. Такі суми він оцінив як обмеження його права на доступ до суду.

Незважаючи на те, що обвинувачений не міг повторно допитати свідків проти нього під час повторного судового розгляду, Європейський суд з прав людини не побачив у цьому порушення конвенційних гарантій.

Відмова надати дозвіл ув’язненому залишити в’язницю для того, щоб відвідати похорон родича складає втручання в його право на повагу до приватного та сімейного життя.

У сімейних суперечках щодо дитини іноді навіть рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення прав, не гарантує позитивного розв’язання конфлікту по суті. Але на компенсацію моральної шкоди можна розраховувати.

Реалізація свободи вираження поглядів, оскільки вона пов’язана з обов’язками і відповідальністю, може підлягати обмеженням або санкціям, зокрема для захисту репутації чи прав інших осіб.

Очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики стали причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд.