Практика ЄСПЛ. Український аспект

Хоча обшук у приміщеннях консульства та у житлі почесного консула був проведений з порушенням права на приватне життя, а здобуті докази лягли в основу обвинувачення та наступного засудження, справедливість судового процесу порушена не була.

Відсутність доказів підготовки до проведення спецоперації, внаслідок якої загинули люди, поставило під сумнів обгрунтованість застосування сили, відтак, мало місце порушення гарантій ст. 2 Конвенції.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному обвинуваченому право на допит свідків. Але чи можна повернути собі це право в апеляції, якщо відмовився від нього в суді першої інстанції?

Помилку лікаря дуже тяжко довести, навіть якщо вона призвела до смерті людини. Втім, через небажання держави розібратися в інцеденті, що стався, цілком можна відсудити компенсацію у ЄСПЛ.

Інформація про нормативно-правові акти є такою, що становить суспільний інтерес, адже зачіпає велику категорію осіб. Рішення національних судів були недостатньо мотивовані, не надавали достатню оцінку доводам скаржника, а також взагалі не містять будь-якої оцінки пропорційності обмеження на доступ до інформації.

Цілі заявників могли бути досягнуті в більш прямолінійний спосіб. Натомість вони витратили час на неправильну процесуальну тактику з метою скоріше затягнути провадження, ніж отримати рішення.

Іноді, навіть за очевидних обставин загибелі особи і наявності релевантної практики щодо відповідальності держави у таких випадках, Європейський суд з прав людини не знаходить порушень Конвенції.

Навіть до відкриття провадження у кримінальній справі особа може мати гарантії підозрюваного за змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В Україні досудилися до того, що ЄСПЛ вже ледь не автоматично ухвалює рішення щодо надмірної тривалості судових проваджень, особливо не вдаючись в обставини справ.