Виконання державами-членами рішень Європейського суду з прав людини є не люб’язним проханням, а обов’язковою законодавчою вимогою.

Перебуваючи у явно вразливій ситуації людина мала право, притаманне людській гідності, мати можливість повідомляти про своє складне становище та спробувати задовольнити свої основні потреби шляхом жебрацтва.

Події, що відбувалися під час активної фази бойових дій в період так званої п’ятиденної російсько-грузинської війни з 8 по 12 серпня 2008 р. не підпадають під юрисдикцію РФ. Однак після цього (до 10 жовтня) Росія здійснювала ефективний контроль над Південною Осетією, Абхазією і буферною зоною.

Громадська організація замовила показ на телебаченні соціальної реклами, яку там відмовилися розміщувати через те, що вона критикувала саму телекомпанію і могла завдати шкоди комерційним інтересам. Але національні суди стали на бік організації.

Схоже, що релігійна терпимість властива не для всіх країн і стосується не всіх віросповідань. Тож коли громадськість не хоче бачити сусідами релігійну організацію і влада підтримує ці прагнення, справедливість шукають у Страсбурзі.

Чому звільняти набожного суддю справедливо, а завчасно називати політика бандитом недалекоглядно? У всьому винні відтінки незалежності, які здатні роздивитись у Страсбурзі.