Високопосадовці, що ухвалюють політичні рішення, які не сприймає частина населення країни, обов’язково наражатимуться на критику в різних формах. Але їхня образа, що виражається у прагненні покарати «кривдників», далеко не завжди узгоджується із гарантією свободи вираження поглядів.

Із 86 рішень, які за 2020 рік Європейський суд з прав людини ухвалив проти України, у 82 справах (95,3% випадків) констатувалося бодай одне порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Держави не повинні мати можливості масово висилати іноземців без вивчення їх особистих обставин і, отже, без надання їм можливості висувати свої аргументи проти заходу, вжитого відповідним органом.

Головною метою заходів адміністративного нагляду було запобігання рецидиву. Тому вони мали превентивну мету і не могли розглядатися як каральні заходи або як складова частина покарання.

Головний редактор газети курдською мовою «Azadiya Welat» Мехді Танрикулу був обвинувачений у поширенні пропаганди незаконної збройної організації Робітнича партія Курдистану через дві статті, розміщені у його виданні у січні 2010 року.

Дрібне порушення законодавства часто використовується правоохоронцями як привід для блокування роботи підприємства. Зрозуміло, що шкоди такими діями чиновників завдається більше, аніж така принциповість приносить.