Штраф чи тюрма? У ЄСПЛ визначилися, як правильно карати жебраків

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

25 Січня 2021
|
1 157
|

рішення ЄСПЛ у справі «Лакатуш проти Швейцарії»

Перебуваючи у явно вразливій ситуації людина мала право, притаманне людській гідності, мати можливість повідомляти про своє складне становище та спробувати задовольнити свої основні потреби шляхом жебрацтва.

Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у справі «Лакатуш проти Швейцарії» (заява № 14065/15), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Безробітна та неписемна Віолета-Сібіянка Лакатуш просила милостиню у Женеві. За що їй призначили штраф у розмірі 100 швейцарських франків (еквівалент 93 євро). Адже відповідно до кримінального закону, який визначав жебрацтво у громадських місцях як правопорушення. Протягом наступних двох років на неї було накладено ще вісім аналогічних штрафів.

Кожен із штрафів міг бути замінений покаранням у вигляді позбавлення волі протягом одного дня у разі несплати.

Жінка оскаржила ці покарання. Суд визнав її винною у жебрацтві і зобов’язав її сплатити штраф у розмірі 500 швейцарських франків, який міг бути замінений покаранням у вигляді позбавлення волі протягом п’яти днів у разі несплати. Подальше оскарження успіху не мало і, оскільки Лакатуш грошей не мала, її протримали під вартою у слідчому ізоляторі за несплату штрафу.

Тоді жебрачка звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і листування) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона стверджувала, що заборона жебрацтва в громадських місцях є неприйнятним втручанням в її приватне життя, оскільки це позбавило її засобів до існування. А відповідно до статті 10 (свобода вираження поглядів) вона стверджувала, що заборона жебрацтва перешкоджала їй повідомляти про своє складне становище шляхом просіння милостині. На додаток, покладаючись на статтю 14 (заборона дискримінації) разом зі статтею 8 Конвенції Лакатуш стверджувала, що вона стала жертвою дискримінації у зв’язку з її соціальним та матеріальним становищем і походженням.

Суд у Страсбурзі виходив з того, що відповідно до національного законодавства жебрацтво було караним діянням. Відверта заборона певного типу поведінки була радикальним заходом, який вимагав  обґрунтування та особливо ретельного контролю судів, уповноважених зважувати різні інтереси, які розглядаються.

У цій справі чинне законодавство унеможливило справжній баланс інтересів, які розглядаються.

Заявниця походила з надзвичайно бідної сім’ї, була неписьменною і не мала роботи та не отримувала соціальних виплат. Жебрацтво складало для неї засіб виживання. Перебуваючи у явно вразливій ситуації заявниця мала право, притаманне людській гідності, мати можливість повідомляти про своє складне становище та спробувати задовольнити свої основні потреби шляхом жебрацтва.

Щодо характеру та суворості покарання, ЄСПЛ зауважив, що оскільки жінка не могла сплатити 500 франків, вона фактично відбувала покарання у вигляді позбавлення волі. А це сувора санкція. Захід такого типу повинен бути обґрунтований вагомими причинами в інтересах суспільства, яких не було в цій справі.

Високі судді наголосили, що більшість держав-членів Ради Європи  ввели більш точні обмеження, ніж загальна заборона. Незважаючи на те, що держава мала певні межі розсуду в цьому відношенні, дотримання статті 8 Конвенції вимагало від національних судів ретельного вивчення конкретної ситуації у справах, які вони розглядають.

І навіть штраф, накладений на Лакатуш, також не був пропорційним меті боротьби з організованою злочинністю або захисту прав перехожих, мешканців і власників магазину. Заявниця була надзвичайно вразливою особою, яку покарали за її дії в ситуації, в якій у неї, швидше за все, не було іншого вибору, окрім жебрацтва для того, щоб вижити. На думку Суду, призначене покарання порушило людську гідність заявниці та порушило саму сутність прав, захищених статтею 8 Конвенції, і, таким чином, держава перевищила свої межі розсуду в цій справі.

ЄСПЛ постановив, що Швейцарія повинна виплатити заявниці 922 євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Лакатуш проти Швейцарії» (заява № 14065/15) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту