Хай як ставитися до рішень Ради Європи, хай як критикувати їх за поступливість перед росіянами – але треба визнати, що кілька органів у структурі РЄ зберігають бездоганну репутацію. Один з них – Європейський суд з прав людини, що виносить рішення проти держав, які припускаються порушень прав людини і не виправляють їх.

Європейський суд з прав людини зобов’язав російську владу виплатити «Новой газете» € 2 тис. компенсації моральної шкоди у зв’язку з порушенням права на свободу вираження поглядів.

Високий рівень залежності «ПНР» від російської підтримки – вагома ознака того, що Російська Федерація здійснювала ефективний контроль та вирішальний вплив на керівні органи Придністровського регіону і що, таким чином, заявники перебували під юрисдикцією цієї держави.

Європейський суд з прав людини не прийняв до розгляду клопотання 15 студентів французьких будівельних технікумів, які вимагали скасувати річні іспити і ввести замість них оцінку знань за середнім балом за підсумками року.

Відсутність належного перегляду законності тримання під вартою складає порушення ст. 5 (Право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суди усіх трьох інстанцій проігнорували клопотання заявника і не доклали належних зусиль для того, щоб отримати ключовий доказ у справі та не змогли забезпечити, щоб їхні рішення не були свавільними.