Аналіз поточної судової практики, перш за все Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, свідчить про збільшення питомої ваги спорів у яких застосовується Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Російські правоохоронці чомусь не встигли отримати рішення ЄСПЛ про застосування тимчасового заходу (призупинення вислання) та депортували засудженого до Узбекистану, де він зазнав поганого поводження.

Турецький Фонд цивілізації, знання, добробуту і процвітання (MİHR, Medeniyet, İrfan, Hayır, Refah Vakfı) після 15 років діяльності стикнувся з фінансовими труднощами: його ресурсів було недостатньо для покриття витрат і виконання статутних цілей.

Метою усного слухання у суді є не тільки отримання свідчень. Це також є шансом для сторін і суду заслухати свідків і експертів. Усне слухання також є можливістю для сторін обмінюватися усними доводами.

Під час розгляду справи у Страсбурзі, що стосувалася питання компенсації за порушені права, на національному рівні були врегульовані питання, що стосувалися цієї справи. На цій підставі ЄСПЛ вирішив вилучити частину заяви.

Навіть якщо інформацію про розслідуваний злочин журналісти отримують з офіційних джерел, форма та зміст поширення такої інформації у ЗМІ зачіпає права, гарантовані Конвенцією. Відтак, існують певні критерії їх правомірного обмеження.