Сукупний наслідок тривалої відсутності фізичних навантажень, неодноразових порушень правил гігієни, відсутності контакту з зовнішнім світом і невизначеності стосовно того, чи задовольнятимуться його основні потреби, обов’язково викликав страждання в заявника.

Коли держава вилучає майно громадян для своїх потреб, досить важко погодити суму компенсації. Спори можуть тривати десятиліттями, а остаточна компенсація завданої матеріальної та моральної шкоди все одно буде замалою. Тоді на допомогу може прийти Євросуд.

Критерії, розроблені у справах, пов’язаних зі статтею 10 Конвенції (свобода вираження поглядів), є доречними щодо їх використання, коли скаргу подає «жертва» свободи слова, на права якої відповідно до статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) було вчинено негативний вплив.

Обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів.

Європейський суд з прав людини стикнувся з проблемою відсутності в Україні адекватного реагування з боку національних судів на аргументи заявників щодо обрання іншого ніж тримання під вартою заходу.

Попри те, що національне законодавство країни не передбачало можливості компенсації моральної шкоди за убивство солдата, батько загиблого відновив справедливість через Європейський суд з прав людини.