Втручання у право на свободу зібрань можна вважати таким, яке відповідає «нагальній суспільній потребі». А зупинення засідання парламенту Каталонії було «необхідним в демократичному суспільстві» зокрема, в інтересах безпеки суспільства, для запобігання заворушень і захисту прав і свобод інших осіб.

Оскільки заявника було обвинувачено у вчиненні злочину, він мав право на допомогу адвоката під час допиту поліцією, якщо не існувало переконливих підстав для обмеження цього права. Але процесуальні норми такою підставою бути не можуть.

Обмеження права осіб, що знаходяться під вартою, на відвідування родичами повинні бути обґрунтовані в кожній окремій справі з причин необхідності запобігання заворушень, підтримання безпеки або інтересами розслідування.

Вимога про те, щоб сторона була представлена кваліфікованим адвокатом перед судом касаційної інстанції не може розглядатися як така, що суперечить статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Втручання у приватне життя заявників не відповідало вимозі відповідності закону, яка полягала в тому, що рішення, які дозволяли приховане спостереження, повинні бути належно обґрунтовані.

Сукупний наслідок тривалої відсутності фізичних навантажень, неодноразових порушень правил гігієни, відсутності контакту з зовнішнім світом і невизначеності стосовно того, чи задовольнятимуться його основні потреби, обов’язково викликав страждання в заявника.