ЄСПЛ підтвердив доцільність монополії адвокатури на представництво в українських судах

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

7 Червня 2019
|
4 161
|

Вимога про те, щоб сторона була представлена кваліфікованим адвокатом перед судом касаційної інстанції не може розглядатися як така, що суперечить статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На цьому наголосив ЄСПЛ у справі «Молдавська проти України» (заява № 43464/18), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

У судовому спорі, який тривав з 2017 року, інтереси Катерини Молдавської, яка була однією із сторін, представляв юрист М. Після судової реформи в Україні справа дісталася до Верховного Суду, де у задоволенні вимог було відмовлено через відсутність у М. статусу адвоката.

Верховний Суд послався на зміни до Конституції України, відповідно до яких з 1 січня 2017 року заявники мали були представлені адвокатом у всіх провадженнях, в яких Верховний Суд виступав в ролі суду касаційної інстанції. Нагадаємо, згідно із змінами, які набрали чинності 30 вересня 2016 року, виключно адвокат може здійснювати представництво іншої особи в суді.

К.Молдавська звернулася до ЄСПЛ, стверджуючи про порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції. Вона скаржилася, що її представнику не було дозволено подавати касаційну скаргу з питань права і що таке обмеження не можна було передбачити під час спроби подати таку скаргу. Вона також стверджувала, що існує виняток з правила щодо представництва адвокатом, якщо справа була малозначною, але законодавство на момент оскарження не вказало, які справи слід вважати малозначними.

Суд у Страсбурзі нагадав, що право доступу до суду не є абсолютним, і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує державного регулювання, яке може змінюватися в часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

Вимога про те, щоб сторона була представлена кваліфікованим адвокатом перед судом касаційної інстанції, як, наприклад, вимога, що застосовується в даній справі, не може розглядатися як така, що суперечить статті 6. Ця вимога чітко сумісна з особливостями статусу Верховного Суду як вищого суду, що розглядає скарги, і це загальна риса правових систем у ряді держав-членів Ради Європи. Навіть більш широке обмеження вільного вибору захисника, що звужує його до адвоката перед усіма судами, само по собі не може стосуватися статті 6 Конвенції, оскільки для забезпечення ефективного захисту особи можуть вимагатися конкретні юридичні кваліфікації. Однак таке обмеження права заявника повинно мати достатню підставу у внутрішньому законодавстві, щоб уникнути свавілля.

За обставин даної справи заявник і її представник повинні були знати про однозначні перехідні положення Конституції, що стосуються потреби в представництві у Верховному Cуді, яке повинно проводитися виключно адвокатами з 1 січня 2017 року.

Суд не побачив необхідності розгляду аргументів заявника про те, що її справу можна було б вважати малозначною, і тому вона могла б користуватися винятком з правила про обов’язкове представництво. Адже малозначні справи не підлягають оскарженню до суду касаційної інстанції відповідно до процесуальних положень.

З повним текстом рішення ЄСПЛ (українською мовою) у справі «Молдавська проти України» (заява № 43464/18) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, кандидата юридичних наук, доцента Віктора Янишена, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової, Яни Токар та Андрія Цибулька можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту