Свобода слова у ЗМІ проти приватного життя підозрюваного: як встановити баланс дослідив ЄСПЛ

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

3 Червня 2019
|
382
|

рішення ЄСПЛ у справі «Мітянін та Леонов проти Росії» (заяви № 11436/06 та 22912/06)

Критерії, розроблені у справах, пов’язаних зі статтею 10 Конвенції (свобода вираження поглядів), є доречними щодо їх використання, коли скаргу подає «жертва» свободи слова, на права якої відповідно до статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) було вчинено негативний вплив.

На цьому наголосив Європейський суд з прав людини у справі «Мітянін та Леонов проти Росії» (заяви № 11436/06 та 22912/06), про яку інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect вже писав. Нагадаємо, заявник, який був засуджений за вчинення злочину, зокрема стверджував, що стаття в газеті і фото, які були оприлюднені під час досудового розслідування, хоча й грунтувалися на офіційній інформації державних органів, тим не менш, завдали шкоди його правам відповідно до ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та ст. 8 Конвенції.

Суд нагадав, що для держави можуть виникати позитивні зобов’язання згідно зі статтею 8 Конвенції, щодо захисту приватного життя осіб, щодо яких було розпочато кримінальне провадження.

У Страсбурзі зауважили, що у тих скаргах, де заявлено порушення прав, гарантованих статтею 8, а передбачуване втручання в ці права випливає з певних висловлювань, захист, наданий державою, слід розуміти як такий, що виходить з її зобов’язань, передбачених статтею 10. А в справах, що стосуються статей, опублікованих в газетах, питання захисту приватного життя має бути збалансованим, зокрема, щодо свободи вираження поглядів, гарантованої статтею 10 Конвенції.

ЄСПЛ відзначив, що преса, як правило, має право покладатися, діючи добросовісно, на зміст офіційних повідомлень без необхідності проводити їх незалежне дослідження. Це означає, що журналісти повинні вільно звітувати про події на основі інформації, отриманої з офіційних джерел, без подальшої їх перевірки, а саме щодо достовірності фактів, наданих у офіційному документі.

Що стосується використання світлин, то їх публікація в контексті інформування про незакінчене кримінальне провадження сама по собі не має інформаційної цінності. Мають існувати переконливі підстави для обґрунтування втручання в право обвинуваченого на повагу до його приватного життя. І у зв’язку з публікацією фотографії слід зважати на наступні фактори: позицію заявника, позицію газети, а також характер і предмет статті, про яку йдеться.

Повністю з правовою позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні ЄСПЛ у справі «Мітянін та Леонов проти Росії» (заяви № 11436/06 та 22912/06) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, кандидата юридичних наук, доцента Віктора Янишена, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової, Яни Токар та Максима Зубашка можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту