У Страсбурзі вкотре довели, що державні службовці мають більш спокійно ставитися до критики та образ у засобах масової інформації, а спроби компенсувати в суді завдану моральну шкоду може порушувати право на свободу вираження поглядів.

Запитування судом консультативного по суті висновку було пов’язане з необхідністю тлумачення закону. І отримані позиції були покладені судом в основу рішення. Але сторони мають право ознайомлюватися з усіма матеріалами справи та коментувати кожен доказ.

Коли суди відмовляються від розгляду спору, посилаючись на відсутність територіальної юрисдикції, людина не має можливості реалізувати своє право на доступ до суду.

Оприлюднення рішень в Інтернеті слугувало меті більш доступного та кращого урядування. А публікація у місцевих газетах не є ідеальним способом охопити усі сторони, яких це рішення потенційно може стосуватися, наголосили у Страсбурзі.

Жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з однією метою – домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

У разі загибелі людини через чиюсь халатність у належному розслідуванні інциденту не зацікавлений ніхто, крім родичів. Та й ті нечасто домагаються справедливості у національних судах. Тож остання надія залишається за ЄСПЛ.