Європейський суд з прав людини зобов’язав Туреччину виплатити жінці, яку через стать не прийняли на роботу в підрозділ охорони, компенсацію у розмірі 11 000 євро.

Європейський суд з прав людини встановив порушення ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у суперечливих судових рішеннях щодо додаткових виплат державним службовцям.

Тримання під вартою активістів вказує на те, що фактичною метою таких заходів було примушування мовчати та покарання за їх активну соціальну та політичну діяльність.

Прокуратура мала взяти на себе тягар доказування того, що не було провокації хабаря, а отже, і порушення ст.6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Використання у кримінальному процесі доказів, отриманих у незаконний спосіб, які стали підставою для арешту підозрюваного, не впливає на справедливість судового розгляду в цілому, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Не врегулювання протягом 20 років питання  погашення заборгованості за зобов’язаннями колишнього СРСР порушує положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.