Справа стосувалася обвинувачення в ухиленні від сплати податків, яке, як стверджувалося, було організоване заявниками, перші два з яких були бізнесменами, які працювали в сфері туризму і нерухомості.

Справа стосувалася можливості відповідно до законодавства Туреччини надати місцям відправлення релігійних культів звільнення від оплати рахунків за електроенергію та відмову надати цієї пільги фонду-заявнику.

Справа стосувалася передбачуваної нездатності допитати певних свідків у кримінальному провадженні.

Справа стосувалася питання справедливої сатисфакції щодо процедури реституції, в якій заявники безуспішно претендували на частину земельної ділянки, яка була конфіскована в їх покійного предка.

Справа стосувалася питання справедливої сатисфакції щодо експропріації земельної ділянки, яка належала заявникам, на користь приватної компанії з метою видобування мінеральної води.

Справа головним чином стосувалася тверджень заявників про жорстоке поводження у в’язниці та про справедливість кримінального провадження, відкритого проти них.