Порушення права власності на нерухоме майно та надмірна тривалість судового процесу у національних судах задля відновлення справедливості доволі часто визначають предмет скарг, що подаються до Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ констатував відсутність порушення порушення статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку зі скасуванням судом касаційної інстанції виправдувального вироку у справі щодо підробки договору нотаріусом та ухваленням цим судом обвинувального вироку без допиту ключового свідка.

Коли після реєстрації права власності на будинок виявляється, що він є незаконним і був зведений із порушенням технічних норм, то у власника відкривається два шляхи: зносити за свій кошт або сперечатися із державою аж до Страсбургу.

Надто тривалим може бути і провадження, ініційоване у національних судах заради компенсації шкоди, завданої внаслідок надмірної тривалості іншого провадження. В такому випадку сатисфакція у Страсбурзі стає «захмарною».

Галину Сейко було визнано винною у вчиненні злочину, засуджено до умовного терміну та зобов’язано відшкодувати шкоду, завдану її злочином потерпілим.

Неможливість оскаржити у суді рішення про відмову у допуску до державної таємниці, в тому числі, через недоступність інформації, на підставі якої таке рішення було ухвалене, не завжди становить порушення права на ефективний засіб судового захисту.