Ризик нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження для особи, щодо якої був поданий запит про видачу, може складати законну підставу для відмови в екстрадиції відповідно до міжнародних домовленостей. Проте цей ризик повинен мати достатню фактичну основу.

Кримінальне провадження, відкрите через звинувачення у поширенні пропаганди на користь терористичної організації, не відповідало нагальній суспільній потребі, не було пропорційним переслідуваним законним цілям і, як наслідок, не було необхідним в демократичному суспільстві.

Судова система так довго визначалася із обставинами інциденту навколо побиття працівниками поліції громадянина, що сплив термін притягнення винних до відповідальності. Справу було закрито.

У грудні 1999 року видавництво, яке належало Ахмету Оналу, випустило біографію підприємця курдського походження Хусейна Байбашина, якого обвинувачували в незаконній торгівлі наркотиками та членстві забороненій Робітничій партії Курдистану.

Національна нормативно-правова база надавала адміністрації слідчих ізоляторів та пенітенціарних установ необмежені повноваження здійснювати постійне відеоспостереження за кожною особою, яка знаходиться в ув’язненні.

Особа, яка становила загрозу для національної безпеки Боснії та Герцеговини, в очікуванні висилки перебувала у центрі тимчасового тримання незаконних мігрантів. На фоні відсутності реальної перспективи його депортації таке тримання складало порушення конвенційних гарантій.