ЄСПЛ вирішив, що за заперечення Голокосту єпископа покарали надто м’яко

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

11 Лютого 2019
|
372
|

рішення ЄСПЛ у справі «Вільямсон проти Німеччини» (заява № 64496/17)

Держави, які пережили нацистські жахи у світлі їх історичної ролі та досвіду, мають особливу моральну відповідальність дистанціюватися від масових жорстоких вчинків, які здійснили нацисти.

Про це нагадав Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Вільямсон проти Німеччини» (заява № 64496/17), передає інформаційний ресурс «ECHR: Ukrainian Aspect».

Підданий Сполученого Королівства, єпископ Річард Вільямсон, перебуваючи у семінарії на території Німеччини, дав інтерв’ю шведському журналісту. В ході бесіди єпископ зокрема, зазначив, що під час нацистського режиму не було газових камер. Згодом це інтерв’ю з’явилося в шведській телевізійній програмі.

Окружний суд одного з міст Баварії визнав Р.Вільямсона винним у розпалюванні ненависті та призначив йому покарання у вигляді штрафу 12 тис. євро. Після оскарження апеляційний суд припинив провадження на тій підставі, що рішення не містило опису фактів, які визначають злочин. Але згодом було відкрите інше провадження, яке у підсумку завершилося покаранням єпископа за розпалювання ненависті і штрафом в розмірі 1,8 тис. євро. Суд вважав, що невизнання існування газових камер під час нацистського режиму і вбивство євреїв у цих газових камерах становило заперечення геноциду, здійсненого під владою націонал-соціалізму.

Суд виходив з того, що надаючи інтерв’ю, Р.Вільямсон розумів і визнав, що його могла переглядати значна група осіб, у тому числі в Німеччині, через супутникове телебачення або Інтернет. Йому було зрозуміло, що його заяви можуть привернути інтерес у всьому світі, але особливо в Німеччині з огляду на історію країни, інтерв’ю в Німеччині та той факт, що Папа в той час, папа Бенедикт XVI, був громадянином Німеччини.

Федеральний конституційний суд відмовився прийняти конституційну скаргу.

Посилаючись на статтю 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Р.Вільямсон подав заяву до Європейського суду з прав людини. Він скаржився на те, що його кримінальне засудження за розпалювання ненависті порушило його право на свободу вираження поглядів. Зокрема, він стверджував, що законодавство Німеччини не було застосовним до його заяв, оскільки злочин був вчинений не у Німеччині, а у Швеції (трансляція інтерв’ю), де ця заява не тягла за собою кримінальної відповідальності. Крім того, він не мав наміру, щоб його інтерв’ю транслювалося в Німеччині і зробив все, що було в його силах для того, щоб запобігти цьому.

Суд нагадав, що його завдання відповідно до статті 10 Конвенції полягає в тому, щоб переконатися, що національні органи влади заснували свої рішення на прийнятному оцінюванні відповідних фактів. Національний суд виявив, що заперечення Вільямсоном геноциду, здійсненого проти євреїв, принизили гідність єврейських жертв і могли серйозно заважати громадському спокою в Німеччині. Також ЄСПЛ відзначив, що Вільямсон не відступав від змісту цих заяв, а також не стверджував про неправомірне оцінювання цього змісту судами Німеччини. Відтак, заявник прагнув скористатися своїм правом на свободу вираження поглядів з метою просування ідей, які суперечать тексту та духу Конвенції.

Суд у Страсбурзі не побачив причин для відступу від оцінки діям, наданим національними судами і повторив, що держави, які пережили нацистські жахи у світлі їх історичної ролі та досвіду, можливо було розглядати як такі, які мають особливу моральну відповідальність дистанціюватися від масових жорстоких вчинків, які здійснили нацисти.

Також Високі судді зазначили, що покарання заявника було дуже м’яким, а національні органи влади не перевищили свої межі розсуду. Таким чином, втручання було пропорційним переслідуваній законній меті і було «необхідним в демократичному суспільстві».

Таким чином, заява Вільямсона була відхилена як явно необґрунтована.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Вільямсон проти Німеччини» (заява № 64496/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту