Недопущення до державної таємниці: ЄСПЛ звернув увагу на особливості оскарження

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

3 Березня 2020
|
1 673
|

Рішення ЄСПЛ у справі «Бастіс проти Литви»

Неможливість оскаржити у суді рішення про відмову у допуску до державної таємниці, в тому числі, через недоступність інформації, на підставі якої таке рішення було ухвалене, не завжди становить порушення права на ефективний засіб судового захисту.

Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Бастіс проти Литви» (заява № 80749/17),передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Член парламенту Міндоуг Бастіс, коли його обрали заступником спікера, подав до Департаменту державної безпеки запит про свою перевірку в рамках допуску до державної таємниці.

За підсумками вивчення інформації про депутата Департамент видав довідку про відмову у наданні йому допуску. Було встановлено, що той ймовірно, підтримував стосунки з особами, діяльність яких вважалася такою, що суперечить інтересам національної безпеки.

Про відмову у допуску спікер повідомив М.Бастіса і останній подав у відставку з посади заступника, а також надіслав до Департаменту держбезпеки запит про надання інформації, що стала підставою для такого рішення.

Втім, у Департаменті відмовили у задоволенні запиту, вказавши, що частина інформації в довідці була таємною. Крім того, чиновники зауважили, що довідка, як проміжний документ, не може оскаржуватися в суді. При цьому спікер також відмовився надати копію свого рішення про відмову у наданні допуску пану Бастісу.

Депутат подав позов проти парламенту та Департаменту держбезпеки до адміністративного суду. Він скаржився на необґрунтованість висновків довідки та відсутність письмового рішення спікера про відмову в наданні допуску. Але суди, в тому числі вищий адміністративний, встановили, що довідка Департаменту, оскільки вона є проміжним документом і не несе правових наслідків, не може бути оскаржена в суді, а рішення спікера не підпадало під  сферу державного управління і не могло бути розглянуте адміністративними судами.

Бастіс склав повноваження депутата парламенту та звернувся до Європейського суду з прав людини.

Посилаючись на статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) разом зі статтею 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що він не міг захистити себе від тверджень у довідці Департаменту державної безпеки.

Але суд у Страсбурзі констатував відсутність порушень конвенційних гарантій. Адже висновки, наведені в документах, складених у ході перевірки, можуть бути оцінені під час прийняття остаточного рішення про відмову в допуску або його скасування. Таке рішення може бути оскаржене, і суди мають право на доступ до секретної інформації, аби встановити, чи здатна вона бути достатньою підставою для відмови в допуску до держтаємниці.

Тож заявник мав змогу викласти аргументи проти висновків Департаменту у судовому процесі. Але поквапився піти з посади, не дочекавшись, доки спікер буде змушений прийняти рішення про недопуск його до держтаємниці. Відповідно, в адмінсудів дійсно не було підстав приймати такий позов до розгляду.

Більше того, ЄСПЛ погодився з доводами уряду, що спікер лише усно висловив побажання, аби М.Бастіс пішов з посади його заступника, хоча не було жодних підстав для примусового звільнення.

З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Бастіс проти Литви» (заява № 80749/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту