Умови відбування покарання особами з інвалідністю нагадав ЄСПЛ

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

28 Лютого 2020
|
1 358
|

рішення ЄСПЛ у справі «Байрам проти Туреччини»

Тримання під вартою осіб з інвалідністю в установі, в якій вони не мали можливості самостійно пересуватися, складало «таке, що принижує гідність, поводження».

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Байрам проти Туреччини» (заява № 7087/12), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Член незаконної організації Хезболла Фікрет Байрам, який брав участь у терористичних актах,  був поранений однією зі своїх жертв. Наслідком чого став параліч нижніх кінцівок.

Його було визнано винним та засуджено. Згідно з медичними висновками, рівень його фізичної недієздатності складав 92% і він змушений був користуватися інвалідним візком. Крім того, в нього було констатовано розлади нирок, ожиріння і він страждав від депресії.

Після засудження та ув’язнення він проживав з декількома іншими ув’язненими в житловій зоні, яка займала більше одного поверху. Його брат, який був одним зі співкамерників, доглядав за ним до його власного звільнення. Потім обов’язок із догляду за ним був покладений (за плату) на двох інших ув’язнених. Вони переносили його сходами і допомагали йому в особистих гігієнічних потребах. Пізніше Байрам був переведений до іншої в’язниці, де житлові території були лише на одному поверсі і там був ліфт з двома доступними інвалідними візками. Співкамерник був призначений його доглядачем.

Згодом прокуратурою було прийнято рішення про припинення виконання вироку з огляду на стан здоров’я ув’язненого.

Байрам подав заяву до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що він провів роки у в’язниці, незважаючи на його інвалідність.

Суд у Страсбурзі відзначив, що органи влади проявили певний рівень старанності для надання та покращення умов тримання заявника під вартою. Не існувало жодної вказівки на те, що існував намір зганьбити або принижувати його під час ув’язнення. Були відкриті два провадження для того, щоб домогтися президентського помилування. Зрештою він був звільнений за станом здоров’я із зобов’язанням проходити медичний огляд.

ЄСПЛ повторив, що тримання під вартою осіб з інвалідністю в установі, в якій вони не мали можливості самостійно пересуватися, складало «таке, що принижує гідність, поводження» в значенні статті 3 Конвенції. При цьому уряд не пояснив, чому Байрама не було переведено в іншу в’язницю, яка була пристосована для осіб з обмеженою рухливістю.

З огляду на ці факти Суд встановив порушення статті 3 Конвенції. Але оскільки органи влади вживали заходи для покращення умов тримання заявника під вартою, а також призупинили виконання вироку, ЄСПЛ постановив, що за цих обставин моральна шкода, завдана заявникові, була достатньо компенсована виявленням порушення.

З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Байрам проти Туреччини» (заява № 7087/12) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту