Справи Гаспар та Зезєв проти Росії (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

26 Червня 2018
|
834
|

Обидві справи стосувалися видалення іноземців з Росії з міркувань національної безпеки.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 210 (2018)
12.06.2018

Гаспар проти Росії (заява № 23038/15)

Зезєв проти Росії (№ 47781/10)

Перший заявник, Дженніфер Сюзанна Гаспар, є громадянкою Сполучених Штатів Америки, яка народилася в 1971 році і зараз мешкає у м. Прага (Чехія). Вона мешкала в Росії з 2004 до 2014 року на основі регулярно продовжуваних дозволів на проживання, уклала шлюб з громадянином Росії і народила дочку від нього. Проте після подання заяви для отримання громадянства Росії у 2013 році служби безпеки видали звіт щодо неї виявивши, що вона складала загрозу для національної безпеки та рекомендували міграційним органам відхилити її заяву та скасувати її дозвіл на проживання. Міграційні органи виконали ці рекомендації та проінформували пані Гаспар, що вона повинна залишити країну, на що вона зробила 23 серпня 2014 року. Вона відкрила два набори проваджень намагаючись отримати судовий перегляд рішення про скасування дозволу на проживання, але безуспішно.

Другий заявник, Олександр Зезєв, є громадянином Казахстану, який народився в 1979 році і, очевидно, зараз мешкає в Казахстані. Він переїхав в Росію в 2005 році для того, щоб жити з батьками та братом, які є громадянами Росії та мешкають там на підставі віз та дозволів на тимчасове проживання. Він згодом одружився з громадянкою Росії і в них народилося двоє дітей. У 2009 році міграційні органи також відхилили його заяву на отримання громадянства Росії у зв’язку зі звітом служб безпеки, в якому було виявлено, що він складав загрозу для національної безпеки. Його попросили поїхати, але він продовжував мешкати в країні до того часу, доки він, в кінцевому підсумку був затриманий та депортований у 2013 році, всі його апеляції до суду проти наказу про висилку були відхилені.

Посилаючись, зокрема, на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Європейської Конвенції з прав людини, заявники скаржились на порушення їх сімейного життя у зв’язку з примусом залишити Росію. Вони обидва наголошували, що вони не могли спростувати звіти служб безпеки, які використовувались для їх висилки, оскільки документи зберігалися в таємниці під час судового перегляду їх справ.

– справа Гаспар :

Порушення статті 8

Справедлива сатисфакція : 12 500 євро (моральна шкода) та 1 642 євро (видатки та витрати)

– справа Зезєва :

Порушення статті 8

Справедлива сатисфакція : 12 500 євро (моральна шкода), які повинні бути виплачені пані М.К., дружині пана Зезєва.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту