Справа «Гарбуз проти України» (прес-реліз)

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 067 (2019)
19.02.2019

Гарбуз проти України (№ 72681/10)

Заявник, Микола Гарбуз, є громадянином України, який народився у 1952 році і помер у 2013 році. У серпні 2017 року його дружина висловила бажання продовжувати заяву від його імені.

Справа стосувалася передбачуваної нездатності допитати певних свідків у кримінальному провадженні.

У лютому 2002 року пан Р., бізнесмен, звернувся до поліції вказавши, що пан Гарбуз, який в той час був директором міського управління житлового господарства, вимагав від нього грошей в обмін на дозвіл на використання деяких приміщень, якими керувало управління. Поліція, за присутності двох понятих, надала пану Р. банкноти, позначені люмінесцентною речовиною, яку можливо було побачити лише в особливому освітленні, які були віддані пану Гарбузу як хабар, і аудіозапис. Після того, як Р. увійшов в офіс пана Гарбуза для того, щоб віддати гроші, поліція увійшла до нього для того, щоб заарештувати його. За нею увійшли поняті. За їх присутності поліція виявила люмінесцентну речовину на його руці і кишені, в той час як позначені банкноти були знайдені в кімнаті поруч з його офісом.

Того ж дня пан Гарбуз зізнався, що отримав гроші від Р. Він згодом відмовився від зізнання стверджуючи, що воно було отримане під “фізичним і психологічним тиском” поліції. Згодом він був звинувачений у шахрайстві.

Під час судового розгляду пан Гарбуз заперечував свою провину і стверджував, що співробітники поліції принесли банкноти в управління, які також забруднили руку і кишеню люмінесцентною речовиною для того, щоб підтасувати факти. Понятих неодноразово викликали для надання свідчень під час судового розгляду, але вони не з’явилися, оскільки їх не вдалося знайти за їх домашніми адресами. Після відкладення і перенесення слухання принаймні 33 рази суд першої інстанції в кінцевому підсумку зачитав досудові заяви цих свідків, які не з’явилися.

У жовтні 2009 року районний суд визнав пана Гарбуза в шахрайстві, засудив його до двох років тримання під вартою та відмовився від виконання вироку, оскільки він був погашений давністю. Пан Гарбуз подав апеляційну скаргу і апеляцію з питань права стверджуючи, зокрема, що Р., поняті і ще один свідок не були допитані під час судового розгляду. Обидві апеляції були відхилені.

Посилаючись, зокрема, на статтю 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) пан Гарбуз скаржився, зокрема, на тривалість кримінального провадження проти нього.

Порушення статті 6§1 (тривалість провадження)

Справедлива сатисфакція: 1 200 євро (моральна шкода).