Свобода зібрань: тлумачення історії, ідеологія та покарання за пропаганду фашизму

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

4 Червня 2020
|
1 203
|

рішення ЄСПЛ у справі «Ціссер і Цибі проти Румунії»

Ігнорування правил зібрань поставила акції, заплановані організаторами, за межі закону як в частині узгодження часу і місця, так і щодо пропагування фашистських ідей, що принижують країну та націю.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Ціссер і Цибі проти Румунії» (заяви № 71314/13 і 68028/14), передає інформаційний ресурс «ECHR. UkrainianAspect».

1 грудня 2010 року муніципальна рада м. Клуж-Напока (друге за розміром місто Румунії) організувала в центрі міста заходи відзначення Дня об’єднання – головного національного свята, що відзначає день у 1918 році, коли етнічні румуни, що жили під контролем Австро-Угорської імперії, оголосили Бессарабію, Буковину та Трансільванію (де знаходиться і Клуж), частиною Румунії. У місті були заплановані військовий парад та серія концертів під відкритим небом.

Напередодні свята Барна Цибі звернувся до мера міста з проханням допомогти в організації у цей же день зібрання для вшанування пам’яті батальйону Секелі (групи угорських солдат, що проживали у згаданих районах, організувалися  у батальйон для боротьби проти румунських військових).Муніципальна рада відхилила цей запит. Оскарження такого рішення в суді також не мало успіху.

Тим не менш, у день свята Лоран Ціссер, Барна Цибі та шість інших активістів вийшли до місця запланованої ними акції і були затримані поліцією. Того ж дня правоохоронці склали протоколи про адміністративне правопорушення, виписавши штрафи.

Розглядаючи справу, суд звернув увагу на те, що батальйон Секелі, з яким пов’язують ім’я Альберта Васса (угорський лідер та письменник, засуджений за військові злочини за вбивство румунських селян та євреїв під час Другої світової війни), входив до складу «Угорської гвардії», командування якої підтримувало фашистську ідеологію. А в день арешту у активістів знайшли прапори та одяг із символікою батальйону та написами прізвища Альберта Васса.

Оскарження рішення рішення суду про накладення адміністративного стягнення також не мало успіху.

Тоді Л.Ціссер і Б.Цибі звернулися до Європейського суду з прав людини. Посилаючись, зокрема, на ст. 11 (свобода зібрань) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вони скаржилися на те, що накладені штрафи порушили їх право на свободу вираження поглядів.

Суд у Страсбурзі зазначив, що заявників покарали за організацію забороненого зібрання на основі закону, відповідно до якого організація несанкціонованих зібрань визнавалася адміністративним правопорушенням. Також національні суди виявили інші порушення закону в частині заборони зібрань, що спрямовані на поширення фашистських та/або шовіністських ідей, приниження країни і народу, а також на підбурювання до національної ненависті.

Високі судді нагадали, що для осіб, які організовують та беруть участь у демонстраціях як суб’єкти демократичного процесу, було важливо дотримуватись правил, що регулюють цей процес. Національні органи влади мали широкі межі розсуду під час визначення того, які заходи є відповідними для запобігання заворушень під час зібрань.

І хоча заявників не звинувачували у насильницьких діях, було зрозуміло, що органи влади побоювалися погіршення ситуації через проведення кількох заходів в один час. І з огляду на масштаб запланованих заходів, національним органам влади було складно гарантувати безпеку двох громадських зібрань, які  проводяться одночасно в одній і тій же частині міста.

В частині мети заходу заявників, ЄСПЛ нагадав, що ідеї або поведінка не можуть бути виключені із захисту, передбаченого Конвенцією лише тому, що вони здатні створити почуття тривоги в групи громадян або тому, що деякі можуть сприймати їх як неповагу. Проте, в контексті святкування румунського національного свята, проведення зібрання для вшанування пам’яті, про яке йде мова, яке намагалися організувати заявники використовуючи символи, що викликають сумніви в справжній меті вшанування пам’яті, могло створити певний рівень соціальної напруженості, яка сприяє насильству з огляду на особливу чутливість громадської думки щодо їх ідей, які можуть сприйматися як такі, що суперечать ідеям, які знаходяться в основі публічних подій, які вже були організовані.

Зрештою ЄСПЛ констатував, що національні органи влади не перевищили свої межі розсуду, а також те, що накладені покарання можна вважати «необхідними в демократичному суспільстві» та «пропорційними переслідувані меті». Тому стаття 11 Конвенції не була порушена.

З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Ціссер і Цибі проти Румунії» (заяви № 71314/13 і 68028/14) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту