Ст. 483 Митного кодексу України не узгоджується із ст. 1 Протоколу №1

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

18 Січня 2022
|
868
|

рішення ЄСПЛ у справі «Краєва проти України»

Обов’язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлені ст. 483 Митного кодексу, порушують гарантії захисту права власності.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Краєва проти України» (заява № 72858/13),  повідомляє «ECHR. Ukrainian Aspect».

У 2013 році агент з митного оформлення Агнеса Краєва подала від імені підприємства декларацію, рахунок-фактуру та інші документи. Причому ціна товару у договорі купівлі-продажу та декларації різнилися.

Постачальник товару повідомив про помилку, проте митні органи відмовилися задовольнити заяву декларанта про її виправлення. Натомість було складено ьому протокол про адмінправопорушення, а пізніше, – винесено рішення про притягнення А.Краєвої до відповідальності (недоплачене мито становило еквівалент €2 тис.).

Жінка оскаржила рішення в суді, оскільки в її діях не було наміру порушувати митні правила. І суд першої інстанції став на бік заявниці. Проте рішення було скасовано апеляцією, яка врахувала визнання порушником факту подання недостовірних відомостей, а також матеріальні збитки, спричинені державі. Суд вирішив, що жінка має сплатити штраф у розмірі вартості ввезених товарів (48,7 тис. євро), а також ухвалив конфіскувати товар.

А.Краєва звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 1 Протоколу №1, вона стверджувала, що штраф був незаконним і непропорційним.

Суд у Страсбурзі звернув увагу на те, що національний суд фактично проігнорував докази заявниці про відсутність наміру, а накладена санкція була надмірною.

Адже, щоб бути сумісним із статтею 1 Протоколу № 1, такий захід як штраф повинен відповідати трьом критеріям:

1) законність (рішення апеляції було засноване на ст. 483 Митного кодексу);

2) переслідування законної мети (застосована міра мала суспільний інтерес – забезпечення сплати податків);

3) справедливий баланс між інтересами суспільства та правами людини.

У питанні встановлення останньої умови високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки А.Краєвої, зв’язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано.

Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов’язковими санкціями. І відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. А це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи.

З огляду на це суд у Страсбурзі дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.

Прес-реліз рішення Європейського суду з прав людини у справі «Краєва проти України» (заява № 72858/13) у перекладі члена Комісії з питань правової реформи при Президентові України, д.ю.н. Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука, к.ю.н. Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту