Приватне життя публічної особи чи свобода ЗМІ? Баланс мають визначати національні суди

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

7 Серпня 2019
|
433
|

рішення ЄСПЛ у справі «Цу Гуттенберг проти Німеччини»

Заявник безумовно був відомим громадським діячем і тому не міг очікувати на такий самий захист приватного життя, що й приватна  особа, невідома для громадськості.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини, вирішуючи справу «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (заява № 14047/16), інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

У 2011 році після скандалу, пов’язаного із плагіатом, міністр уряду Меркель Карл-Теодор цу Гуттенберг пішов у відставку та переїхав із сім’єю до США.

Через три роки журнал Bunte опублікував статтю про його будинки в Берліні та США. Цу Гуттенберг і його дружина звернулися до журналу з запитом припинити публікацію, але отримали відмову видання. Подружжя звернулося до суду, який видав наказ про заборону наступної публікації фотографій та підписів до них, обгрунтовуючи таке рішення тим, що не існувало переважаючого інтересу суспільства в тому, щоб побачити ці фото.

Втім, апеляційний суд встановив, що публікація матеріалу слугувала не лише для задоволення цікавості громадськості щодо обставин (в тому числі фінансового становища цу Гуттенберга і його дружини), але також була обґрунтована з огляду на його можливе повернення в політику, зокрема після його появи на публіці в 2014 році. Федеральний конституційний суд залишив в силі рішення апеляції.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Цу Гуттенберг звернувся до ЄСПЛ.

У Страсбурзі особливу увагу приділили позиції апеляційного суду щодо можливого повернення політика в громадське життя та високий рівень поганої слави заявника і його дружини в минулому і триваючий інтерес суспільства в інформуванні про життя подружжя.

З урахуванням державних обов’язків, які раніше виконував Карл-Теодор цу Гуттенберг, і обставин його відставки, ЄСПЛ дійшов висновку, що він безумовно був відомим громадським діячем і тому він не міг очікувати на такий самий захист його приватного життя, що й приватна  особа, невідома для громадськості.

Стосовно змісту публікації, Суд зазначив, що фотографії демонстрували лише фасад старої та нової резиденції заявника та його сім’ї. Як виявив апеляційний суд, існував незначний ризик того, що ці будинки будуть ідентифіковані і, таким чином, це викликатиме порушення спокою заявника. Один з будинків лише теоретично використовувався як житло і фото другого будинку демонструвало лише фасад, видимий з саду, території, недоступної для громадськості. Наприкінці, фотографії та їх підписи розкрили небагато подробиць про життя заявника та його сім’ї.

Євросуд констатував, що апеляційний суд встановив справедливий баланс між правом заявника на повагу до приватного життя і свободою вираження поглядів журналу. З огляду на межі розсуду, надані Договірним державам в таких питаннях, Суд не знайшов жодної підстави замінювати думку німецьких судів своєю власною думкою.

Таким чином, претензії були визнані необґрунтованими, а скарга відхилена.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (заява № 14047/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту