Справа «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

7 Серпня 2019
|
203
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 275 (2019)
18.07.2019

Фотографії резиденцій Карла-Теодора цу Гуттенберга і його сім’ї в пресі: справедливий баланс між правом на повагу до приватного життя і свободою вираження поглядів

У своєму рішенні у справі Zu Guttenberg проти Німеччини (заява № 14047/16) Європейський суд з прав людини одноголосно визнав заяву неприйнятною. Рішення є остаточним.

Справа стосувалася публікації в німецькій пресі фотографій резиденцій у Німеччині та США, які належать Карлу-Теодору цу Гуттенбергу та його сім’ї.

Суд виявив, що Апеляційний суд м. Кельн встановив справедливий баланс між правом заявника на повагу до його приватного життя і свободою вираження поглядів журналу Bunte , який опублікував фотографії. З огляду на межі розсуду, надані Договірним державам в таких питаннях, Суд не знайшов жодної підстави замінювати думку німецьких судів своєю власною думкою.

Основні факти

Заявник, Карл-Теодор цу Гуттенберг, є громадянином Німеччини який народився в 1971 році і мешкає в комуні Гутенберг (Німеччина).

Політик Карл-Теодор цу Гуттенберг був, серед іншого, Федеральним міністром економіки і технології і Федеральним міністром оборони. У 2011 році, після справи про плагіат він пішов у відставку і відмовився від свого місця в парламенті. Влітку 2011 року він переїхав зі своєю сім’єю в США.

17 квітня 2014 року щотижневий журнал Bunte опублікував статтю про його будинки в Берліні та в США. 22 квітня 2014 року Карл-Теодор цу Гуттенберг і його дружина звернулися до журналу з запитом припинити публікацію цих фото з підписом, але журнал відмовився. Подружжя згодом передало справу до Регіонального суду м. Кельн. У тимчасовому наказі від 15 травня 2004 року суд заборонив будь-яку наступну публікацію всіх фотографій з підписами, які  демонструють будинки, про які йде мова. 14 липня 2014 року журнал визнав заборону публікацій, за винятком трьох фотографій, які демонструють зовнішню частину будинку разом з відповідними підписами. У рішенні від 14 січня 2015 року Регіональний суд підтвердив свій наказ щодо трьох фотографій виявивши, що не існувало переважаючого інтересу суспільства в тому, щоб побачити їх.

2 липня 2015 року Апеляційний суд м. Кельн скасував рішення суду підтвердивши, що публікація фотографій складала втручання у право заявника на захист його права на гласність, особливо в приватній сфері. Апеляційний суд встановив, що публікація матеріалу, про який йде мова, слугувала не лише для задоволення цікавості громадськості щодо обставин, в тому числі фінансового становища Карла-Теодора цу Гуттенберга і його дружини, але також була обґрунтована з огляду на його можливе повернення в політику, зокрема після його появи на публіці в 2014 році. Федеральний конституційний суд вирішив не задовольняти апеляцію заявника не надаючи підстави для свого рішення.

Скарги, процедура та склад Суду

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 7 березня 2016 року.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) заявник скаржився на відмову судів Німеччини заборонити будь-які нові публікації оскаржених фотографій.

Рішення було прийняте Комітетом з трьох суддів  в наступному складі:

Yonko Grozev (Болгарія), Голова,

Gabriele KucskoStadlmayer (Aвстрія),

Lado Chanturia (Грузія),

а також Milan Blaško, заступник секретаря.

Рішення Суду

Стаття 8

Суд звернув увагу на думку Апеляційного суду м. Кельн, яка полягала в тому, що публікація не лише задовольнила цікавість громадськості до особистого життя Карла-Теодора цу Гуттенберга та його сім’ї, але також була пов’язана з питанням його можливого повернення в громадське життя. Національний суд також  звернув увагу на високий рівень поганої слави заявника і його дружини в минулому і триваючий інтерес суспільства в інформуванні про життя подружжя. З урахуванням державних обов’язків, які раніше виконував Карл-Теодор цу Гуттенберг, і обставин його відставки Суд дійшов висновку, що він безумовно був відомим громадським діячем і тому він не міг очікувати на такий самий захист його приватного життя, що й приватна  особа, невідома для громадськості.

Стосовно змісту публікації, Суд зазначив, що фотографії демонстрували лише фасад старої та нової резиденції заявника та його сім’ї. Як виявив Апеляційний суд, існував незначний ризик того, що ці будинки будуть ідентифіковані і, таким чином, це викликатиме порушення спокою заявника. Один з будинків лише теоретично використовувався як житло і фото другого будинку демонструвало лише фасад, видимий з саду, території, недоступної для громадськості. Наприкінці, фотографії та їх підписи розкрили небагато подробиць про життя Карла-Теодора цу Гуттенберга і його сім’ї.

Таким чином Суд встановив, що Апеляційний суд встановив справедливий баланс між правом заявника на повагу до приватного життя і свободою вираження поглядів журналу. З огляду на межі розсуду, надані Договірним державам в таких питаннях, Суд не знайшов жодної підстави замінювати думку німецьких судів своєю власною думкою.

Таким чином скарги були необґрунтованими і повинні були бути відхилені.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту