Право на справедливий суд, єдність практики та суперечливі рішення останньої інстанції

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

10 Травня 2019
|
774
|

текст рішення ЄСПЛ у справі «Аксіс та інші проти Туреччини» (заява № 4529/06)

У справах про відшкодування збитків через землетрус різні палати касаційного суду визначили відправну точку строків позовної давності по-різному. То ж одні позивачі домоглися відновлення прав, у той час як іншим було відмовлено.

Ситуацію у контексті права на справедливий суд розглядав ЄСПЛ у справі «Аксіс та інші проти Туреччини» (заява № 4529/06), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Нагадаємо, 13 власників після обвалу квартир внаслідок землетрусу подали позови проти забудовників про відшкодування збитків. Вони стверджували, що забудовники не дотрималися законодавства та правил будівництва, відтак мають нести матеріальну відповідальність.

Але ці позови в кінцевому підсумку були відхилені однією з цивільних палат касаційного суду, як подані несвоєчасно. Суд, який характеризував позови заявників як договірні вимоги, виявив, що вони не дотрималися 10-річного терміну для подання позову, відлік якого почався з дати, коли закінчилися будівельні роботи.

Громадяни звернули увагу на те, що інші аналогічні позови, які розглядала інша цивільна палата, були класифіковані як позови, що засновані на делікті, і для розрахунку строку давності була використана дата землетрусу. На цій підставі вони звернулися до першої керівної ради касаційного суду із запитом про забезпечення єдності судової практики в частині застосування граничного строку у позовах про відшкодування збитків, викликаних землетрусом. Але цей запит був відхилений.

Тоді власники квартир поскаржилися до ЄСПЛ на те, що розбіжності у застосуванні строків позовної давності різними палатами порушили їхнє право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Свою позицію вони заснували на тому, що причиною, чому їхні вимоги були відхилені, як невчасні, було не те, що вони подали свої вимоги на підставі договірної відповідальності, а те, що різні палати касаційного суду визначили відправну точку строків позовної давності у справах про відшкодування збитків, завданих землетрусом, по-різному. Вони стверджували, що якщо б їхню апеляцію розглядала інша палата касаційного суду, то їхні звернення були б розглянуті по суті. А відмова касаційного суду на їхнє звернення про гармонізацію судової практики позбавила їх можливості усунути конфлікт між підходами цивільних палат.

У Страсбурзі зауважили, що очевидні суперечності у прецедентній практиці касаційного суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики, призвели до того, що позовні вимоги заявників до підрядників були оголошені запізнілими, тоді як інші особи в подібній ситуації мали можливість розглянути свої справи по суті. То ж у ЄСПЛ констатували порушення конвенційних гарантій щодо десяти з тринадцяти заявників.

«Для українських правових реалій наведене рішення є актуальним особливо у світлі відповідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», – зауважив експерт інформаційного ресурсу ECHR: Ukrainian Aspect, к.ю.н. Олександр Дроздов. – Так статтею 36 (Верховний Суд – найвищий суд у системі судоустрою України) цього закону встановлено, що саме Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Крім того, як зазначається у Висновку № 20 (2017) Консультативної ради європейських суддів про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року, однакове й уніфіковане застосування закону забезпечує загальнообов’язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя. Натомість неодноразове ухвалення суперечливих судових рішень, особливо судами останньої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд в п. 1 статті 6 Конвенції (VIII. Основні висновки та рекомендації)».

З повним текстом рішення ЄСПЛ у справі «Аксіс та інші проти Туреччини» (заява № 4529/06) українською мовою у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової, адвоката Віктора Янишена, Яни Токар та Наталії Муравйової можна ознайомитися тут.

Текст прес-релізу можна переглянути посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту