Негласне спостереження: коли недостатньо гарантій захисту приватності

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

19 Січня 2022
|
500
|

рішення ЄСПЛ у справі «Екімджієв та інші проти Болгарії»

Системи негласного спостереження у Болгарії, подальшого зберігання та доступу до комунікаційних даних не забезпечують дотримання гарантій поваги до приватного життя.

Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у справі «Екімджієв та інші проти Болгарії» (заява № 70078/12), повідомляє «ECHR. Ukrainian Aspect».

У Болгарії негласне спостереження закріплене на законодавчому рівні (Закон про спеціальні засоби спостереження 1997 року, ст.ст. 172-176 КПК). Серед іншого таке спостереження включає візуальне спостереження, перехоплення телефонних та електронних повідомлень, підслуховування. Застосування негласних заходів допуситме для цілей національної безпеки або у випадку підозри в тяжкому умисному правопорушенні. Найпоширеніші злочини, для яких вони були використані, – це злочини, пов’язані з рекетом і наркотиками.

Дозволи на проведення спостереження надається головами судів. Систему контролює переважно Національне бюро контролю за спеціальними засобами спостереження, а також спеціальний парламентський комітет.

І згідно із Законом про електронні комунікації 2007 оператори телекомунікацій мають  зберігати дані комунікацій про всіх своїх користувачів протягом шести місяців. А органи влади можуть отримати доступ до збережених даних для виявлення та розслідування тяжких злочинів та для деяких інших правоохоронних цілей. Дозволи на доступ можуть видавати голови всіх окружних судів або судді, яким вони делегують це завдання. Систему контролює спеціальний парламентський комітет і, частково, органи захисту персональних даних.

Два адвокати (Міхаїл Тіхолов Екімджієв та Олександр Емілов Кашамов), Асоціація з європейської інтеграції та прав людини і Фонд доступу до інформації звернулися до Європейського суду з прав людини. Вони стверджували, що характер їх діяльності піддає їх ризику прихованого спостереження, а також доступу до комунікаційних даних для органів влади відповідно до законів, що дозволяють таку діяльність у Болгарії.

Посилаючись на ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) і ст. 13 ( право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявники скаржилися, що в країні спілкування будь-якої особи може перехоплюватися. А закони не надають достатніх гарантій від свавільного чи незаконного застосування негласних заходів, а також доступу до комунікаційних даних.

Суд у Страсбурзі встановив, зокрема, що національне законодавство Болгарії, яке регулює приховане спостереження, не відповідає вимозі Конвенції щодо якості закону і не може забезпечити спостереження лише за тим, що є необхідним.

Подібним чином Суд встановив, що закони, що регулюють збереження та доступ до комунікаційних даних, не відповідають вимогам Конвенції щодо якості права і вони не могли обмежити таке збереження та доступ до такого обсягу, який є суворо необхідним.

Прес-реліз рішення Європейського суду з прав людини у справі «Екімджієв та інші проти Болгарії» (заява № 70078/12) у перекладі члена Комісії з питань правової реформи при Президентові України, д.ю.н. Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука, к.ю.н. Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту