Коли збір біометричних даних не порушує право особи на приватність

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

7 Липня 2020
|
968
|

Збір біометричних даних. рішення ЄСПЛ у справі «P.N. проти Німеччини»

У серпні 2011 року поліція м. Дрезден ухвалила рішення про збір ідентифікуючих даних P.N. (фото обличчя та тіла, в тому числі можливі татуювання, а також відбитки пальців та долонь), оскільки проти нього було відкрите кримінальне провадження і він мав попередню судимість. На думку поліції, такі заходи допомогли б розслідувати будь-які правопорушення в майбутньому.

P.N. оскаржив таке рішення, але суд став на сторону правоохоронців, адже кримінально-процесуальний кодекс дозволяв збирати дані особи, якщо існувала можливість того, що вони можуть знадобитися для майбутнього розслідування. Таке правило поширювалося і на випадок, коли кримінальне провадження припинялося (що і мало місце у кримінальній справі проти P.N.).

Оскільки федеральний конституційний суд відмовився розглядати конституційну скаргу, а поліція вже зібрала дані, P.N. звернувся до Європейського суду з прав людини, передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Він скаржився на те, що наказ поліції взяти в нього ідентифікуючі дані порушив його права, гарантовані статтею 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та листування) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Але Суд у Страсбурзі констатував відсутність порушення статті 8 Конвенції.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «P.N. проти Німеччини» (заява № 74440/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту