Коли можна конфіскувати судно, орендоване браконьєрами

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

20 Січня 2020
|
321
|

рішення ЄСПЛ у справі «Яшар проти Румунії»

Незаконний рибний промисел із застосуванням кораблів та спеціального знаряддя завдає шкоди не лише економічним інтересам країни, але й екології. Втім, у боротьбі з цим злочином державні органи мають враховувати майнові права громадян.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Яшар проти Румунії» (заява № 64863/13), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Орендоване в турка Ерола Яшара судно було зупинене у Чорному морі у територіальних водах Румунії береговою охороною для прикордонного контролю. В ході обшуку, проведеного на палубі судна, були виявлені незареєстровані знаряддя лову риби, які малі свіжі сліди використання.

Судно не мало дозволу на зайняття рибним промислом, капітан не вів журналу риболовлі, що свідчило про наявність ознак порушення вимог до здійснення рибного промислу та незаконного підняття державного прапору Румунії. Судно супроводили до гавані та заарештували, а проти екіпажу відкрили кримінальне провадження.

Оскільки капітан визнав провину, було застосовано спрощену процедуру провадження. Суд, оцінивши наявні докази, призначив умовне покарання та ухвалив рішення про вилучення риболовецького спорядження. Судно ж мали повернути власнику, оскільки, крім свідчень капітана, не було чітких доказів того, що обвинувачений використовував судно в румунських територіальних водах, з відома власника.

Прокуратура подала апеляційну скаргу проти цього рішення, за результатами чого справа повернулася у першу інстанцію, яку зобов’язали розглянути питання застосування спеціальної конфіскації судна із запрошенням у суд власника.

Повторний розгляд мав наслідком ухвалення рішення про конфіскацію судна. Капітан судна та власник оскаржили це рішення на тій підставі, що відповідно до цивільного кодексу майно, яке використовується для вчинення кримінального правопорушення, не повинно бути конфісковано, якщо воно належало іншій особі, яка не була обізнана про мету його використання. Вони заявили, що судно та риболовне обладнання є власністю Яшара та що останній не знав про їх використання капітаном у виключній економічній зоні Румунії. За їх словами, конфіскація судна була непропорційна природі та тяжкості правопорушення, враховуючи значну цінність судна та відсутність завданої шкоди.

Остаточним рішенням суду апеляційну скаргу було відхилено. Суд вирішив, що наявність на борту декількох знарядь, що використовуються спеціально для незаконного заняття рибним промислом, свідчить про недобросовісність власника.

Суд також постановив, що конфіскація у вигляді грошового еквіваленту (на чому наполягав Яшар) в цій справі неприйнятна з огляду на той факт, що застосований вид конфіскації пропорційний тяжкості кримінального правопорушення та мірі наслідків, які могли б бути спричинені з економічної та екологічної точки зору, а саме потенційної шкоди захищеним рибним запасам у Чорному морі. У цьому контексті суд посилався на часті травми дельфінів та інших видів, спричинені саме цим видом злочинної діяльності.

Тоді Яшар звернувся до Європейського суду з прав людини. Він скаржився на те, що конфіскація його судна стала незаконним та непропорційним втручанням у його право мирного володіння своїм майном відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

У Страсбурзі звернули увагу, що в цій справі конфіскація застосовувалась з метою запобігання подальшого використання судна для вчинення інших правопорушень на шкоду суспільства судна заявника, яке за рішенням суду використовувалось незаконно.

Високі судді повторили: для того, щоб рішення було сумісним зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції, втручання у право на мирне володіння майном має здійснюватися «в інтересах суспільства» та «на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Втручання повинно досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав і основних свобод людини.

При цьому ЄСПЛ визнає, що держава має широкі повноваження щодо обрання видів обмежувальних заходів, які мають бути застосовані, а також щодо питання, чи виправдані наслідки для досягнення мети, що переслідується, з точки зору загальних інтересів. Необхідний баланс не буде досягнутим, якщо на особу буде покладено надмірний тягар.

Оцінюючи пропорційність втручання, високі судді звернули увагу на те, що національними судами було встановлено, що заявник повинен був знати, що судно використовувалось для вчинення злочину. Так, наявність на борту декількох знарядь, що використовувались спеціально для незаконного зайняття рибальством (про які заявник стверджував як про своє власне майно) було додатковим свідченням його недобросовісності. І ніщо в матеріалах справи не свідчило про те, що румунські суди діяли свавільно, при оцінці доказів, поданих заявником з цього приводу. Також національні суди послалися на тяжкість злочину і вважали, що конфіскація у вигляді грошового еквіваленту не могла бути достатнім заходом.

На підставі цих та інших міркувань Суд зробив висновок, що конфіскація судна заявника не покладала на нього надмірного тягаря. Відповідно, не було порушення Конвенції.

З текстом рішення ЄСПЛ у справі «Яшар проти Румунії» (заява № 64863/13)  у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової та Дмитра Циргаія можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту