Гарантії статусу підозрюваного можна отримати і до порушення кримінальної справи

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

17 Березня 2021
|
2 472
|

рішення ЄСПЛ у справі «Колесникова проти Росії»

Навіть до відкриття провадження у кримінальній справі особа може мати гарантії підозрюваного за змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Колесникова проти Росії» (заява № 45202/14), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

У травні 2008 року Ольга Колесникова подала у відставку з посади судді і голови районного суду Архангельської області. Два співробітника районного суду, С. і М., були притягнуті до кримінальної відповідальності за розкрадання, яке вони імовірно вчинили в період з 2004 по 2008 рік. У кримінальному переслідуванні цих співробітників екс-суддя мала статус свідка.

В 2011 році слідчі органи почали процедуру попередньої перевірки стосовно вже самої Колесникової. На думку слідства, та скоїла злочин, оскільки він не вжила необхідних заходів для запобігання розкраданню, в якому були звинувачені працівники і згодом засуджені.

Але пізніше слідчий встановив відсутність необхідних елементів складу злочину у діях колишньої очільниці суду. Зокрема, матеріали справи не доказів того, що не виконала своїх професійних обов’язків або що вона виконувала їх недбало. Також слідчий встановив, що термін давності притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, закінчився в 2010 році.

5 травня 2012 року слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти екс-судді на підставі давності. Але у мотивувальній частині рішення було зазначено наступне: «встановлено, що в період з 17 червня 2002 по 1 травня 2008 р Колесникова обіймала посаду голови суду і відповідала за виконання, крім судових та процесуальних функцій, функції, спрямовані на забезпечення роботи суду і його співробітників, включаючи відкриття рахунків. Однак, проявивши необачне ставлення і халатність до служби, Колесникова не виконувала належним чином свої обов’язки; вона не виконала всі свої функції, пов’язані з веденням рахунків, і не виконала законодавчі положення, що стосуються цього питання».

У грудні 2012 року перед Радою суддів РФ поставили питання про можливість порушення справи щодо скасування Колесниковій статусу судді у відставці з урахуванням змісту постанови слідчого від 5 травня 2012 р.

Тоді сама Колесникова подала позов про скасування цієї постанови слідчого. Адже висновок слідчого про те, що вона скоїла злочин не підтверджувався доказами і, отже, був незаконним. Але міський суд відхилив ці вимоги. Тоді жінка оскаржила це рішення до районного суду і наполягала, аби розгляд її апеляції було передано до суду, розташованому за межами Ненецького району. Вона побоювалася відсутності неупередженості з боку голови районного суду, який раніше клопотав перед Радою суддів про скасування її статусу судді у відставці, а також суддів, з якими вона раніше працювала.

Але це клопотання також було залишене поза увагою. Втім, по суті суд погодився із позицією першої інстанції щодо  законності постанови слідчого від 5 травня 2012 р.

Колесникова подала апеляцію на рішення з питань права, яка була залишена без розгляду. Екс-суддя подала другу касаційну скаргу до Верховного суду РФ, де зазначала про відсутність неупередженості з боку районного суду. Але у березні 2014 року ВС також відмовив у розгляді скарги.

Екс-суддя звернулася за захистом до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона скаржилася на відсутність незалежності та неупередженості районного суду, який виніс рішення стосовно неї.

У Страсбурзі вирішили, що скаргу можна розглядати тільки в рамках п. 1 статті 6 Конвенції. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Беручи до уваги фактичну основу скарг і формулювання положень національного законодавства, на які посилалася заявниця, ЄСПЛ вирішив, що вона надала достатні аргументи, аби влада отримала можливість виправити передбачуване порушення, а саме відсутність незалежності та неупередженості районного суду. Національні органи повинні були відповісти на доводи заявника і перевірити, якщо необхідно, чи було розглянуто клопотання про відвід, подане заявницею, в контексті принципу «nemo judex in causa sua».

Високі судді зазначили, що Колесникова, якій закидали кримінально карану недбалість, була запрошена для дачі показань по суті в рамках попередньої перевірки. Тож заявниця була «підозрюваною особою, допитаною про її причетність до дій, що становлять кримінальний злочин» за змістом статті 6 Конвенції. І за змістом Конвенції проти заявниці було пред’явлене «кримінальне обвинувачення», незважаючи на те, що не було кримінального розслідування або засудження за змістом КПК.

З урахуванням цього ЄСПЛ вважає, що суди, котрі розглядали скаргу екс-судді, в тому числі районний суд, повинні були представити гарантії незалежності та неупередженості за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції. Оскільки цього не було зроблено, мало місце порушення конвенційних гарантій в цій частині.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Колесникова проти Росії» (заява № 45202/14) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту