Деперсоналізовані негласні розшукові дії порушують право на приватне життя

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

29 Липня 2021
|
1 352
|

рішення ЄСПЛ у справі «Азер Ахмадов проти Азербайджану»

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій повинно містити персональні дані особи, стосовно якої вони проводяться. В іншому випадку це порушує право на її приватне життя, гарантоване Конвенцією.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Азер Ахмадов проти Азербайджану» (заява № 3409/10), повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Правоохоронні органи Азербайджану розслідували кримінальну справу, пов’язну із нападом на журналіста. В рамках цієї справи проводилися, в тому числі, негласні слідчі (розшукові) заходи. Серед них – прослуховувався телефон головного редактора опозиційної газети Azadlıq Азера Ахмадова.

Але НС(Р)Д був санкціонований лише стосовно колеги Ахмадова. І дозволу на прослуховування телефону головреду фактично не було.

Ахмадов звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись, зокрема, на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) і статтю 10 ( свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на неправомірність цього рішення про приховане спостереження.

Суд у Страсбурзі констатував порушення ст. 8 Конвенції і присудив 4,5 тис. євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Азер Ахмадов проти Азербайджану» (заява № 3409/10) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, раніше Європейський суд з прав людини постановляв, що масове перехоплення комунікаційних даних громадян (інформація про дзвінки, СМС та електронне листування), в тому числі, отримання таких даних від операторів телекомунікацій, суперечить ст. ст. 8, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Скарги стосувалися трьох аспектів моніторингу:

1) широкомасштабне перехоплення (моніторинг) телекомунікацій;

2) обмін отриманою розвідувальною інформацією між країнами;

3) отримання даних зв’язку (білінгової інформації) від операторів та провайдерів телекомунікацій.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту