Чи можна карати самогубців у місцях несвободи?

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

17 Квітня 2020
|
1 152
|

рішення ЄСПЛ у справі «Джанті проти Бельгії»

Навіть якщо поміщення в ізолятор особи, яка намагалася позбавити себе життя, не мало на меті насмішку або приниження, ці дії адміністрації місць тримання під вартою можуть розцінюватися як так такі, що принижують гідність людини.

Правомірність дій адміністрації установи пенітенціарної системи оцінював Європейський суд з прав людини у справі «Джанті проти Бельгії» (заява № 82284/17), передає інформаційний ресурс «ECHR. UkrainianAspect».

Філіпа Джанті заарештували за домашнє насильство стосовно дружини. Під час допиту він повідомив, що перебував у стані психологічного стресу і  попросив примусового ув’язнення вказавши, що він має намір скоїти самогубство.

Наступного дня слідчий суддя ухвалив відповідне рішення та повідомив в’язницю про схильність обвинуваченого до самогубства. Після прибуття до установи Джанті вчинив три спроби самогубства. Співробітники вилучили всі предмети та його особисті речі, а також помістили в безпечну палату-ізолятор і лікар призначив транквілізатор. Згодом він був звільнений під заставу.

За кілька місяців було ухвалене інше рішення про арешт, оскільки обвинувачений не дотримувався умов запобіжного заходу. Джанті, якого повернули до в’язниці, подав декілька клопотань про переведення в іншу камеру та скаржився на своїх співкамерників.

І після відмови він  погрожував самогубством. Тоді його помістили в ізолятор під спеціальним спостереженням. Після невдалої спроби самогубства на обвинуваченого за розпорядженням лікаря надягли шолом і кайданки, аби він не міг битися головою об стіну або в інший спосіб травмувати себе.

Через два дні Джанті вивели з ізоляції, його допитав начальник в’язниці, який наказав помістити обвинуваченого в ізолятор на три дні як дисциплінарну санкцію вважаючи, що метою погроз самогубства заявника був тиск на співробітників в’язниці, щоб вони дозволили йому змінити камеру. Згодом його знову звільнили під заставу.

Джанті подав скаргу, стверджуючи про нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження під час тримання під вартою. Скарга була відхилена і це рішення було підтримане вищими судами. Зрештою суд ухвалив рішення про його негайний арешт і примусову ізоляцію.

Посилаючись на статтю 2(право на життя)  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Джанті звернувся до Європейського суду з прав людини. Він стверджував, що органи влади не виконали свій обов’язок в частині попередження спроб самогубства. Також відповідно до ст. 3 Конвенції (заборона катування і такого, що принижує гідність, поводження) він скаржився на відсутність належного медичного догляду під час тримання під вартою, протиправне поводження та відсутність ефективного  розслідування.

У Страсбурзі врахували, что Джанті вчинив кілька спроб самогубства і через втручання співробітників в’язниці  йому це не вдалося. Високі судді констатували, що органи влади зробили все, що можливо було обґрунтовано очікувати від них. Отже, ст. 2 Конвенції порушено не було.

Що стосується поводження, то ЄСПЛ зауважив, що відсутність медичного нагляду та лікування, а поміщення в ізолятор як дисциплінарний захід викликали в особи страждання, які перевищують неминучий рівень, притаманний триманню під вартою. Суд не сумнівався, що це поводження викликало в заявника почуття свавілля, неповноцінності, приниження та страждань. Навіть факт, що таке поводження не було спрямоване на насмішку або приниження, не заважав охарактеризувати дії такими, що принижують гідність. Відтак, зробив висновок ЄСПЛ, мало місце порушення матеріально-правового аспекту статті 3 Конвенції.

Також високі судді констатували неефективність розслідування обставин справи та, відповідно, порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції.

Суд постановив, що Бельгія повинна виплатити пану Джанті 15 тис. євро відшкодування моральної шкоди.

З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Джанті проти Бельгії» (заява № 82284/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту