Збитки від злочину, які закидають підозрюваному, – не критерій для визначення суми застави

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

24 Січня 2022
|
1 147
|

рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України»

Застава як запобіжний захід у розумінні ст. 5 Конвенції слугує меті забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків. Тому її розмір визначається особистістю підозрюваного, його майновим становищем, стосунками з іншими особами.

Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Істоміна проти України» (заява № 23312/15), повідомляє «ECHR. Ukrainian Aspect».

У 2015 році проти Олени Істоміної було відкрито кримінальне провадження за підозрою в ухиленні від сплати податків, фіктивному підприємництві та підробці документів. Правоохоронці вважали, що жінка створила та керувала фіктивними фірмами, ухиляючись від сплати податків. Загальний розмір завданих збитків оцінювався у суму понад 12 млн. грн.

Суд як запобіжний захід обрав заставу в розмірі суми збитків, що закидали жінці. Це на два порядки перевищувало розмір, який за загальним правилом можна було встановити для злочину, в якому обвинувачувалася О.Істоміна.

Клопотання про зміну надмірної застави на домашній арешт суд відхилив. Оскільки жінка не сплатила встановлену заставу, її взяли під варту. Оскарження такого рішення успіху не мало.

Тоді О.Істоміна звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 5 (Право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона стверджувала, що її тримання під вартою не було обгрунтованим. А сума застави – не відповідала рівню її доходу.

Український уряд, виправдовуючи правомірність рішень національних судів, виходив із необхідності забезпечення належної поведінки підозрюваної, а також встановленої слідством суми збитків.

У Страсбурзі виходили з того, що гарантії п.3 ст. 5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків. Тому застава має встановлюватися з урахуванням особи обвинуваченого, його майна, відносин з особами, які мають забезпечити виконання запобіжного заходу.

При цьому суди не оцінили матеріального становища заявника, яка стверджувала про невідповідність суми застави її доходам.

І хоча процесуальний закон дозволяв суду встановлювати вищі суми застави у виняткових випадках, очевидно, таке рішення мало бути засноване на ретельному аналізі обставин. А цього зроблено не було.

Поряд з іншими аргументами, ЄСПЛ констатував порушення конвенційних гарантій і присудив О.Істоміній 1 тис. євро компенсації моральної шкоди.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту