Як Україна виконує рішення ЄСПЛ обговорили у Верховному Суді

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

10 Серпня 2021
|
1 165
|

Як Україна виконує рішення ЄСПЛ обговорили у Верховному Суді

Українська правова система не є ідеальною, а ухвалені рішення бувають несправедливими. У цьому можна пересвідчитися з численних рішень Європейського суду з прав людини.

Механізми й інструменти захисту прав людини в Україні судді Верховного Суду та учасники Міжнародної школи з прав людини для молодих активістів обговорили 5 серпня в ході тематичної зустрічі, повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect з посиланням на «Судову владу».

Під час цієї зустрічі молодь із шести країн – Сербії, України, Білорусі, Росії, Вірменії та Грузії мала можливість поспілкуватися із суддями ВС щодо механізмів та інструментів захисту прав людини на національному й міжнародному рівнях, а також ознайомитися з діяльністю Верховного Суду та інших державних органів, що працюють у сфері прав людини.

Правосуддя – це класичний спосіб захисту прав і свобод людини та громадянина. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, він і ставить «крапку» в конфліктах, які стають предметом розгляду. На цьому у своєму виступі акцентував суддя ККС ВС Аркадій Бущенко.

Згідно з Конституцією України кожен має право оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тобто фактично будь-яке питання може стати предметом судового розгляду, щоправда на практиці ця «ідеальна модель» обмежується певними фільтрами. «Наша правова система не є ідеальною, а ухвалені рішення бувають несправедливими. У цьому можна пересвідчитися з численних рішень Європейського суду з прав людини, у яких він констатує, що національна правова система не відреагувала належним чином і не вирішила те чи інше питання всередині країни. Але ми наполегливо працюємо, щоб змінити цю парадигму. У цьому напрямі діє і судова система, і законодавець», – зауважив спікер.

Аркадій Бущенко наголосив, що Верховний Суд ухвалював доволі прогресивні рішення, що розширювали сферу юрисдикції, а отже, й доступ до правосуддя. Але Суд функціонує в умовах обмежених ресурсів, і розширення доступу до правосуддя має й другий бік медалі: розглядаючи дрібні питання, суд забирає ресурси, необхідні для розгляду надважливих справ, рішення в яких забезпечуватимуть стале й ефективне функціонування правової системи. Саме тому в цьому контексті вкрай важливо дотримуватися балансу.

Відповідаючи на запитання учасників зустрічі, суддя ВС зазначив, що Україна з великою повагою ставиться до рішень ЄСПЛ та виконує їх у частині виплати справедливої сатисфакції, а Велика Палата Верховного Суду у певних випадках може переглянути рішення національних судів у зв’язку з виключними обставинами, підставою для чого є встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Суддя ККС ВС Микола Мазур поділився власним досвідом роботи у місцевому суді в зоні проведення антитерористичної операції в Луганській області та поінформував про вплив збройного конфлікту на фундаментальні права людини і громадянина. Суддя зауважив, що в цей непростий час судам довелося знаходити шляхи розв’язання багатьох нових і складних правових проблем, пов’язаних із захистом прав людини. Наприклад, саме в судовій практиці вперше були застосовані сформульовані Міжнародним Судом ООН «Намібійські винятки» у справах щодо встановлення юридичних фактів народження та смерті на тимчасово окупованій території України. Суть цього принципу міжнародного права полягає в тому, що дії окупаційної влади мають визнаватися державами – членами ООН незаконними і недійсними, але ця недійсність не може бути застосовна до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, оскільки це мало б наслідком серйозні порушення або обмеження фундаментальних прав людини.

«Україна – не перша країна, яка зіткнулася з такою проблемою, але практика Міжнародного Суду ООН із цього питання в Україні була застосована мною вперше. Пізніше вона набула широкого застосування іншими судами, а в згодом знайшла своє відображення на законодавчому рівні», – розповів суддя.

Суддя ККС ВС Наталія Антонюк зосередилася на перегляді Великою Палатою ВС рішень національних судів за виключними обставинами, зокрема після прийняття щодо заявників рішення ЄСПЛ. Суддя зауважила, що здебільшого йдеться про рішення, прийняті саме у кримінальній юрисдикції. Найчастіше ЄСПЛ констатує порушення Україною положень Конвенції в частині тривалості розгляду справи та неналежних умов тримання засудженого. Проте в низці рішень ЄСПЛ встановлював порушення права на захист, застосування до засуджених недозволених методів слідства, в т. ч. катувань.

Розповіла суддя також про певні особливості розгляду таких справ. За її підрахунками, приблизно в половині відкритих проваджень за заявами про перегляд рішень у зв’язку з виключними обставинами Велика Палата ВС скасовувала вироки і направляла провадження на новий розгляд у суд першої інстанції, а в іншій частині проваджень – самостійно ухвалювала остаточне рішення.

Йшлося у виступі і про знакові кейси ВП ВС. Наприклад, одна зі справ стосувалася юрисдикції спору, ініційованого громадською організацію щодо невідповідних умов утримання дельфінів у дельфінарії. Тоді ВП ВС застосувала Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуську конвенцію). За результатами розгляду ВП ВС встановила, що цей спір має публічно-правовий характер. Це рішення дуже важливе, оскільки фактично ВП ВС констатувала, що громадська організація має право звернутися до суду з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

У тематичній зустрічі зі студентами взяли участь також Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич і начальник відділу інспектування об’єктів контролю в закладах охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олена Темченко.

Антон Кориневич зауважив, що захист прав людей на тимчасово окупованих територіях України задекларований у всіх стратегічних документах, прийнятих Україною. У зв’язку з окупацією АР Крим, яка триває вже восьмий рік, значна кількість державних органів була вимушена переїхати на материкову частину України. Робота таких органів ускладнюється неможливістю перетнути адміністративний кордон АР Крим, та попри це там залишаються мешкати громадяни України, що потребують захисту і мають отримувати переваги, які надає їм український паспорт – медичне обслуговування, освіту, можливість безперешкодного перетину кордону та навчання й роботи за кордоном.

Спікер акцентував на важливості документального фіксування всіх порушень прав людини в Криму. Це та робота, яку здійснюють органи державної влади і правозахисні організації. Коли прийде час, усі ці документальні підтвердження стануть доказами в розслідуванні злочинів проти людства і воєнних злочинів. Також Антон Кориневич розповів про інтеграцію інституту перехідного правосуддя, який складається з таких елементів, як відповідальність за найтяжчі злочини, компенсація збитків, інституційні реформи і право знати правду про події, що відбуваються.

Олена Темченко розповіла про візити в органи та установи обмеження свободи з метою моніторингу дотримання прав утриманих. Такі візити можуть бути як планові, так і цільові, чимало сигналів про ймовірне порушення прав і свобод людини в тому чи іншому закладі надходить від громадськості. Були випадки, коли після таких візитів і моніторингу представники омбудсмена зверталися до правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження проти відповідальних осіб органу у зв’язку з неналежними умовами тримання і кричущим порушенням прав людини. Спікерка переконана, що системні проблеми, які ведуть до порушення прав людини, слід вирішити на законодавчому рівні.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту