Умови правомірної конфіскації авто, що перевозило контрабанду, нагадали в ЄСПЛ

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

10 Грудня 2019
|
759
|

рішення ЄСПЛ у справі «Dumagas Transport S.A. проти Болгарії»

Вирішуючи питання про конфіскацію транспортного засобу, що перевозив контрабанду, національні органи повинні досягти справедливого балансу між захистом власності та вимогами суспільного інтересу.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Dumagas Transport S.A. проти Болгарії» (заява № 59271/11), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Румунська компанія Dumagas Transport S.A. надавала послуги з перевезення та логістики. У 2011 році болгарські митники виявили у трьох вантажівках компанії незадекларовані парфуми та цигарки.

Контрабандний товар, вартість якого становила близько 29 тис. євро, а також вантажівки, які згодом оцінили у 105 тис. євро, були вилучені як речові докази в рамках кримінальної справи проти водіїв. Інші товари, які не були предметом злочину, були повернуті компанії.

Компанія подала клопотання про повернення вантажівок, у задоволенні якого прокуратура відмовила. Прокурор вказав, що оскільки правопорушення, вчинені водіями, були доведені, вантажівки мали бути конфісковані відповідно кримінального кодексу як знаряддя вчинення злочину. Оскарження рішення прокуратури у суді успіху не мало.

Тим часом водії уклали з органами прокуратури угоди про визнання винуватості, визнавши свою вину у контрабанді товарів і погодившись на умовне позбавлення волі. Умови угод також передбачали конфіскацію вантажівок. Ці угоди були затверджені судом, не підлягали оскарженню та негайно набрали законної сили.

Пізніше компанія звернулась до прокуратури із клопотанням про повторне відкриття кримінального провадження.  Втім підстав для повторного відкриття проваджень встановлено не було. У прокуратурі зауважили, що конфіскація здійснювалась відповідно до вимог кримінального кодексу (конфіскація не могла здійснюватися у тих випадках, коли вартість використовуваного для контрабанди транспортного засобу явно не відповідала серйозності вчиненого правопорушення, але було підкреслено, що тяжкість правопорушення визначається не лише вартістю контрабандних товарів, а й іншими відповідними обставинами).

За фактом конфіскації транспортних засобів компанія звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст.1 Протоколу № 1 та ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник стверджував, що не мав можливості брати участь у провадженні, яке призвело до конфіскації та захищати свої права.

У Страсбурзі згадали свої попередні висновки та зауважили, що в цій справі національний суд, конфіскуючи автомобілі, також не розглядав законність такої конфіскації, зокрема, на предмет відповідності вартості вантажного автомобіля серйозності правопорушення (це під час спроб оскарження рішення згодом зробила прокуратура, але не суд, як уповноважений орган). Крім того, суд не проаналізував, чи знала компанія-заявник та чи повинна була знати про контрабанду, вчинену її водіями. Нарешті, компанії не було надано жодної можливості оскаржити конфіскацію своїх автомобілів у кримінальному провадженні проти водіїв.

Окремо ЄСПЛ проаналізував позицію держави стосовно того, що компанія могла позиватися проти водіїв, засуджених за контрабанду, щодо відшкодування своїх збитків. Високі судді зауважили, що у подібних ситуаціях позов про відшкодування спричинив би подальшу невизначеність для добросовісного власника конфіскованого майна, оскільки засуджена особа може бути визнана неплатоспроможною. Тож позов про відшкодування збитків не являв би собою достатню можливість для заявника щодо розгляду відповідної справи у компетентних національних органах.

Такі міркування були достатніми для того, аби зробити висновок про те, що національні органи не змогли досягти необхідного справедливого балансу між захистом «володіння» компанії-заявника та вимогами суспільного інтересу.

Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції.

З текстом рішення ЄСПЛ у справі «Dumagas Transport S.A. проти Болгарії» (заява № 59271/11) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової та Богдана Трофімова можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту