Справа «Юнусова і Юнусов проти Азербайджану» №2

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

17 Серпня 2020
|
826
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 214, (2020)
16.07.2020

Yunusova і Yunusov проти Азербайджану (№. 2) (№ 68817/14)

Справа стосувалася двох громадян Азербайджану, Leyla Islam gizi Yunusovа,  відомої захисниці прав людини, та її чоловіка,  Arif Seyfulla oglu Yunusov. Зараз заявники мешкають в Нідерландах. Вони скаржилися, зокрема, на арешт та тримання під вартою в Азербайджані в 2014 році стверджуючи, що вжиті проти них заходи були помстою за їх активність та критику уряду.

В той час перший заявник була головою асоціації, Інститут миру та демократії («Асоціація»), неурядової організації, а другий заявник був начальником відділу Асоціації. З 2002 року вони брали участь у спільних проектах їх вірменськими колегами, метою яких було сприяння діалогу між громадянськими суспільствами.

У контексті кримінального провадження, відкритого проти журналіста за шпигунство, заявників зупинили в аеропорту 28 квітня 2014 року під час спроби виїхати з країни і супроводжували в їх квартиру для допиту. Першому заявникові було дозволено виїхати опівночі після проведення обшуків в квартирі та офісі Асоціації. Її чоловіка тим часом доставили в лікарню з гіпертонією.

Згодом заявники відкрили ряд судових проваджень для скарги на цей інцидент.

Вони скаржилися на незаконність обшуку багажу та сумок в аеропорту, конфіскацію паспортів, обшуки квартири та офісу і позбавлення їх свободи. Вони також стверджували, що їх словесно ображали та погрожували зґвалтуванням під час супроводу в автомобілі з аеропорту, а також на те, що співробітник поліції наполягав на присутності під час відвідування першим заявником туалету в той час, коли проводився обшук в квартирі. Наприкінці, вони відкрили провадження у зв’язку з заморожуванням їх банківських рахунків. Суди або відхиляли, або відмовлялися приймати позови заявників.

Заявників також заарештували та взяли під варту до початку судового процесу в липні та серпні 2014 року, відповідно, за звинуваченням у державній зраді, а також різних інших звинуваченнях у зв’язку з передбачуваними фінансовими порушеннями, такими як незаконна підприємницька діяльність та масштабне ухилення від сплати податків. Прокуратура відкрила кримінальну справу проти заявників в квітні 2014 року за створення спільних проектів для приховування співпраці з вірменськими спецслужбами, а також нереєстрацією грантів, які вони отримали через інші неурядові організації.

Вони оскаржили їх затримання в національних судах стверджуючи про відсутність доказів на підтримку звинувачень, але безуспішно.

Вони були визнані винними в серпні 2015 року та засуджені до восьми з половиною та семи років позбавлення волі. В грудні 2015 року вироки були замінені до п’яти років умовного позбавлення волі з випробувальним терміном та першого заявника звільнили. Тим часом її чоловіка звільнили через поганий стан його здоров’я. Судовий процес по кримінальній справі заявників є предметом окремої заяви (№ 51984/19) до Європейського суду.

Покладаючись, зокрема, на статтю 5§1 та 4 (право на свободу та безпеку / право на прийняття судом рішення про затримання без зволікань) Європейської Конвенції з прав людини заявники скаржилися на незаконне позбавлення волі  з 28 до 29 квітня 2014 року без ефективного судового нагляду, а також стверджували, що їх арешт та затримання під час кримінального провадження проти них не були засновані на обґрунтованій підозрі та не були обґрунтовані.

Далі покладаючись на статтю 6 §2 (презумпція невинуватості) вони стверджували, що спільна заява в пресі, опублікована правоохоронними органами про їх кримінальну справу, не залишила сумнівів у тому, що вони скоїли злочини, в яких їх звинувачували.

Вони також подали ряд інших скарг відповідно до статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя та житла) та статті 2 Протоколу № 4 (свобода пересування) у зв’язку з перевіркою їх багажу в аеропорту та обшуками їх будинку та офісу, внаслідок яких були вилучені різні предмети та документи, в тому числі їх паспорти, а також перешкоджанням виїзду з країни; та відповідно до статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) у зв’язку з заморожуванням їх банківських рахунків. Відповідно до статті 13 (право на ефективний засіб судового захисту) вони скаржилися на відсутність ефективного засобу судового захисту для оскарження конфіскації їх паспортів, перешкоджання виїзду з країни  та заморожування їх банківських рахунків.

Наприкінці, відповідно до статті 18 (застереження щодо використання обмежень прав) вони стверджували, що їх арешт та досудове ув’язнення мало на меті покарання та примушування їх мовчати як правозахисників та активістів громадянського суспільства. Вони стверджували про порушення своїх прав відповідно до статті 34 (право на індивідуальне звернення), оскільки вони не могли зустрітися зі своїм адвокатом під час ув’язнення, оскільки він тимчасово був позбавлений права адвокатської практики  під час дисциплінарного провадження проти нього.

Порушення статті 5§1 – у зв’язку з позбавленням свободи заявників з 28 до 29 серпня 2014 року.

Порушення статті 5§1 – у зв’язку з відсутністю обґрунтованої підозри для арешту заявників та досудовим ув’язненням з 30 липня 2014 року до невизначеної дати в 2015 році.

Порушення статті 5§4

Порушення статті 6§2

Порушення статті 8 – у зв’язку з вторгненням до пані Yunusova в той час, коли вона була роздягнена в туалетній кімнаті

Порушення статті 8 – у зв’язку з обшуками та конфіскацією речей обох заявників

Порушення статті 1 Протоколу №1 – у зв’язку з заморожуванням банківських рахунків заявників без законної підстави.

Порушення статті 13 разом зі статтею 1 Протоколу №1 та статті 2 Протоколу № 4

Порушення статті 18 разом зі статтею 5 – у зв’язку з обмеженням свободи заявників з 30 липня 2014 року до невизначеної дати в 2015 році.

Порушення статті 34

Справедлива сатисфакція: 20000 євро (EUR) кожному, пані Yunusova та пану Yunusov відшкодування матеріальної і моральної шкоди та 11438 євро спільно – відшкодування видатків та витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту