Справа «Ям проти Сполученого Королівства»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

12 Лютого 2020
|
914
|

З рішенням мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 020, (2020)
16.01.2020

Проведення частини судового розгляду справи про вбивство у закритому режимі не порушило право на справедливий судовий розгляд

У сьогоднішньому рішенні Палати у справі Yamпроти Сполученого Королівства (заява № 31295/11) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив відсутність порушення статті 6§ 1 та 3 (d ) (право на справедливий судовий розгляд та право на присутність та допит свідків) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з рішенням  судів провести частину судового розгляду справи заявника за вбивство на закритому засіданніі постановив, що Сполучене Королівство не виконало своїх зобов’язань, передбачених статтею 34 (право на індивідуальну заяву) Європейської конвенції.

Він оголосив інші скарги неприйнятними.

Суд виявив, зокрема, що наказ закрити частину провадження для преси та громадськості з міркувань національної безпеки не призвело до несправедливості судового розгляду. Крім того, національні суди провели ретельний перегляд запиту прокуратури щодо такого наказу до того, як його задовольнити – процес, в якому захист брав участь в повному обсязі.

Основні факти

Заявник, Ванг Ям (Wang Yam), є громадянином Сполученого Королівства, який народився в 1961 році.

В 2006 році заявник був звинувачений у вбивстві та ряді інших злочинів, пов’язаних із передбачуваною крадіжкою пошти жертви.

На початку судового розгляду в січні 2008 року суддя наказав заслухати частину доказів захисту на закритому засіданнів інтересах національної безпеки та для захисту особи свідка або іншої особи. Захист безуспішно подав апеляцію на цей наказ.

Під час судового розгляду свідчення заявника, а також докази свідків обвинувачення, призначені виключно для спростування його захисту, були заслухані на закритому засіданні. Згодом він був засуджений за вбивство після повторного судового розгляду. Його апеляції не мали успіху.

Скарги, процедура та склад Суду

Посилаючись на статтю 6 § 1 та 3 (d) (право на справедливий судовий розгляд та право на присутність та допит свідків) заявник скаржився на те, що заслуховування свідчень на закритому засіданні призвело до того, що його судовий розгляд став несправедливим. Він також подав ряд інших скарг відповідно до статті 6§1 на кримінальне провадження проти нього.

Він також стверджував, що держава не виконала своїх зобов’язань відповідно до статті 34 (право на індивідуальну заяву) відмовившись надати дозвіл на розкриття Суду матеріалів, викладених на закритому засіданні.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 28 квітня 2011 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Krzysztof Wojtyczek (Польща), суддя,

Aleš Pejchal (Чеська Республіка),

Armen Harutyunyan (Вірменія),

Pere Pastor Vilanova (Aндорра),

Pauliine Koskelo (Фінляндія)

Tim Eicke (Сполучене Королівство),

Jovan Ilievski (Північна Македонія),

а також Abel Campos, Секретар Секції.

Рішення Суду

Стаття 6§1 та 3 (d)

Суд зазначив , що рішення про проведення частини судового розгляду справи заявникана закритому засіданні було прийняте з міркувань національної безпеки, і тому не були надані докладні підстави для цього заходу.

Проте Суд встановив, що пан  Yam  в повному обсязі брав участь в процедурі, яка призвела до видачі наказу про закрите засідання: всі докази, які стосуються підстав для запиту прокуратури, були доступні для нього, і він брав участь у слуханні з цього питання.

Під час видачі наказу суддя суду першої інстанції також ретельно збалансував необхідність відкритості з інтересами національної безпеки, які розглядалися в справі, і переконався в тому, що пан  Yam все-таки міг мати справедливий судовий розгляд. Рішення про проведення частини судового розгляду справи на закритому засіданні також було переглянуте по апеляції. Суд дійшов висновку, що декілька разів рішення та підстави для нього підлягали суворій та незалежній перевірці суддями. Суд також визнав важливим, що наказ прозакрите засідання був обмежений в обсязі, необхідному для захисту інтересів, і він застосовувався лише до певної частини захисту заявника.

Крім того, Суд виявив, що не існувало жодних доказів того, що рішення прозакрите засіданнявикликало будь-яку несправедливість судового розгляду. Щодо аргументу заявника, що проведення частини судового розгляду за зачиненими дверима не дозволяло виступити більшій кількості свідків захисту, Суд визнав це гіпотетичним і зазначив, що у будь-якому випадку більша частина судового розгляду була проведена відкрито і привернула широке висвітлення. Він також не прийняв аргумент заявника, що свідки обвинувачення мали більше прав, оскільки вони змогли надати свідчення на закритому засіданні. Він зазначав, що спосіб, в який були отримані докази від них і передані присяжним, був таким самим, як і для всіх інших свідків у справі.

Заявник також стверджував, що відсутність можливості розкрити матеріализакритого засідання Страсбурзькому суду вплинула на його здатність представити свою справу. Проте Суд встановив, що в своїх письмових твердженнях він не висловив жодних суттєвих аргументів щодо передбачуваної несправедливості судового розгляду незважаючи на те, що національні суди визнали, що він міг зробити це дотримуючись наказу про закрите засідання.

Суд дійшов висновку, що запит про проведення частини судового розгляду за зачиненими дверима ретельно переглядався, заявник брав участь у цьому провадженні та обґрунтування цього наказу декілька разів ретельно перевірялося. Загалом, не існувало жодної вказівки на те, що наказ призвів до несправедливості судового розгляду справи заявника і стаття 6§1 та 3 (d) не була порушена.

Інші скарги відповідно до статті 6§1

Заявник також скаржився на повторний розгляд його справи у зв’язку з вбивством, крадіжкою зі зломом та викраденням речей після того, як перший суд присяжних не зміг винести вирок за цими звинуваченнями; на прийняття обмежених доказів, що ідентифікують особу; а також на непрямий характер справи проти нього за вбивство.

Проте Суд встановив, що він не подав жодної спірної скарги на несправедливість, яка виникала з цих питань, та відхилив скарги як явно необґрунтовані. Він також відхилив скаргу на апеляційне провадження 2017 року, оскільки воно було відкрите після закінчення шестимісячного строку.

Стаття 34

Пан  Yam стверджував, що відмова органів влади Сполученого Королівства розкрити Суду матеріализакритого засідання складала втручання в його право на подання індивідуальної заяви.

Суд зазначив, що заявник просив його звернутися до органів влади Сполученого Королівства з запитом для отримання відповідного матеріалу, але він вирішив не робити цього. Зазвичай це може бути фатальним для подібної скарги відповідно до статті 34. У будь-якому випадку відмова держави надати такий матеріал, як правило, не викликає висновок про недотримання статті 34 за умови, що рішення було прийняте відповідно до певної форми змагального провадження незалежним органом, компетентним для перегляду причин та відповідних доказів. У справі заявника рішення Сполученого Королівства приховуватидокази, надані назакритому засіданні були переглянуті національними судами на трьох рівнях юрисдикції, а суди надавали докладні обґрунтування своїх рішень. Відповідно Суд виявив  змістовну незалежну перевірку підтвердженої основи для постійної необхідності конфіденційності. Тому органи влади дотрималися своїх зобов’язань відповідно до статті 34.

Рішення доступне лише англійською мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту