Справа «Хаджіяннакоу проти Греції» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

6 Серпня 2019
|
4 962
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 273 (2019)
18.07.2019

Невиконання рішення, яке передбачало знесення небезпечних частин будівлі, розташованої по сусідству з будинком заявника: два порушення

У сьогоднішньому рішенні Палати  у справі Хаджіяннакоу (Chatzigiannakou) проти Греції (заява № 58774/12) Європейський суд з прав людини одноголосно дійшов висновку про порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) Європейської конвенції з прав людини , і порушення статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту).

Справа стосувалася невиконання рішення, яке передбачало знесення частин будівлі в Афінах через невідповідність антисейсмічним нормам. Пані Chatzigiannakou мешкала по сусідству з будівлею і вона стверджувала, що її будинок опиниться під загрозою, якщо ця будівля звалиться.

Суд зазначив, що органи влади закликали до вживання заходів для усунення незаконності будівлі. Тоді вони зафіксували невиконання цих заходів і визнали, що вони були безсилими в забезпеченні виконання рішення.

Таким чином, відсутність можливості в пані Chatzigiannakou домогтися виконання адміністративного рішення – доречність і обґрунтованість якого не були оскаржені і яке мало значні наслідки для її майна – порушило справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та імперативами захисту прав людини.

Суд далі виявив, що національний засіб правового захисту, на який посилався уряд, був виключно компенсаційним і не дозволив би пані Chatzigiannakou подати ефективну скаргу на підставі того, що органи влади не діяли для того, щоб змусити будівельну компанію дотриматися рішення, яке тягне за собою обов’язкову евакуацію квартир у будівлі і безпосереднє знесення небезпечних частин.

Основні факти

Заявник, Maria-Aggeliki Chatzigiannakou, є громадянкою Греції, яка народилася в 1982 році і мешкає в м. Упсала (Швеція). Вона володіє будинком в Афінах, який вона отримала від матері та бабусі в 2009 році.

У 2000 році, коли компанія почала будівництво житлового будинку на землі, яка прилягає до будинку її матері, вона звернулася до відділу планування муніципальної влади Афін з проханням перевірити певні аспекти нової конструкції для забезпечення відповідності антисейсмічним нормам. Цей відділ, який виявив недоліки, звернувся до Директорату з питань незаконних та небезпечних будівель з запитом для видачі наказу про припинення робіт і накладення санкцій на компанію.

31 жовтня 2001 року Генеральний секретар регіону Аттика вирішив застосувати положення Указу  про небезпечні будівельні роботи і встановив для компанії граничний термін для приведення будівництва у відповідність до антисейсмічних норм.

Це рішення стало остаточним, але необхідна робота не була завершена компанією навіть незважаючи на те, що минув граничний термін.

27 вересня 2002 року мати пані Chatzigiannakou звернулася з запитом до Генерального секретаря регіону Аттика про вживання всіх необхідних заходів для виконання рішення від 31 жовтня 2001 року, а саме, обов’язкової евакуації квартир у будівлі і негайного знесення її небезпечних частин. Після автоматичного відхилення її запиту мати подала апеляцію до Верховного адміністративного суду. Пізніше, до 2010 року, пані Chatzigiannakou стала власником і замінила свою мати в провадженні.

7 березня 2012 року Верховний адміністративний суд оголосив апеляцію пані Chatzigiannakou неприйнятною. Він зазначив, що рішення від 31 жовтня 2001 року стало остаточним, але не було виконане. Проте він вважав, що нездатність органів влади виконати рішення не підлягала адміністративному оскарженню.

Скарги, процедура та склад Суду

Посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції пані Chatzigiannakou скаржилася на нездатність органів планування виконати власні рішення, в яких був виданий наказ про приведення будівлі у відповідність до антисейсмічних норм, а у випадку невиконання небезпечні частини повинні були бути знесені.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 6 вересня 2012 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів, до складу якої увійшли:

Ksenija Turković (Хорватія), Голова,

Krzysztof Wojtyczek (Польща),

Linos-Alexandre Sicilianos (Греція),

Aleš Pejchal (Чеська Республіка),

Armen Harutyunyan (Вірменія),

Pauliine Koskelo (Фінляндія),

Tim Eicke (Сполучене Королівство),

а також Abel Campos, Секретар Секції.

Рішення Суду

Стаття 1 Протоколу № 1 (захист власності)

Суд почав із зауваження, що адміністративні органи влади не виконали рішення Генерального секретаря регіону Аттика від 31 жовтня 2001 року, наслідком чого стало те, що зведена будівля залишилася в порушення антисейсмічних норм, таким чином підпорядковуючи пані Chatzigiannakou ризику серйозних збитків у випадку землетрусу і зменшення його вартості. Таким чином Суд виявив, що органи влади були відповідальними за втручання в права власності пані Chatzigiannakou.

Суд також зазначив, що органам влади було відомо про незаконність і вони закликали до вживання заходів для виправлення ситуації. Тоді вони зафіксували нездатність вжити ці заходи визнаючи, що вони були безсилими в забезпеченні виконання. Верховний адміністративний суд згодом почав дотримуватися думки, що невиконання виходило за межі його службових обов’язків.

Наприкінці, відсутність можливості в пані Chatzigiannakou домогтися виконання адміністративного рішення – доречність і обґрунтованість якого не були оскаржені і яке мало значні наслідки для її майна – порушило справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та імперативами захисту прав людини Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1.

Стаття 13 (право на ефективний засіб правового захисту)

Уряд стверджував, що позов про відшкодування збитків відповідно до статей 105 і 106 Закону Цивільного кодексу про виконання рішень був ефективним засобом захисту прав власності у випадку нездатності знести незаконні будівлі.

Проте Суд вирішив, що цей засіб правового захисту був виключно компенсаційним, який лише надавав можливість подати позов про відшкодування збитків у випадку незаконних дій або бездіяльності органів влади, і не міг дозволили пані Chatzigiannakou подати ефективну скаргу на підставі того, що органи влади не діяли для того, щоб змусити будівельну компанію виконати рішення від 31 жовтня 2001. Таким чином мало місце порушення статті 13 Конвенції.

Справедлива сатисфакція (стаття 41)

Суд постановив, що Греція повинна виплатити пані Chatzigiannakou 10 000 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди та 4515, 39 євро відшкодування видатків та витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту