Справа «X і Y проти Північної Македонії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

13 Листопада 2020
|
141
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 315, (2020)
05. 11.2020

X і Y  проти Північної Македонії (№ 173/17)

Заявники, X та Y, є македонцями / громадянами Республіки Північна Македонія, які народилися в 1997 і 2001 роках, відповідно і проживають в м. Скоп’є. Вони стверджують, що вони етнічні роми.

Справа стосувалася тверджень про жорстокість поліції за ознакою раси щодо заявників, які на той час були неповнолітніми, та відповідного розслідування.

19 травня 2014 року X та Y, як стверджується, були перехоплені співробітниками поліції після нападу на жінку та викрадення її сумки біля ромського кварталу в Скоп’є. Х доставили в відділок поліції, але звільнили наступного дня. Згодом його госпіталізували в лікарню, де в нього були діагностовані синці на голові, шиї та грудях. І X, і Y стверджували, що вони  зазнали фізичного нападу поліції поблизу місця пограбування, в той час як Х стверджував, що він також зазнав жорстокого поводження під час перебування під вартою.

Міністерство внутрішніх справ провело внутрішнє розслідування щодо скарги заявників на те, що співробітники поліції давали ляпасів, били кулаками та ногами. Їх скарга була відхилена в липні 2014 року, при цьому Міністерство стверджувало, що співробітники поліції не перевищили своїх повноважень.

В вересні 2014 року заявники також подали до прокурора обвинувачення в скоєнні кримінального злочину проти співробітників поліції у зв’язку з інцидентом. Заявники неодноразово вимагали, щоб прокурор вищого рівня переглянув роботу прокурора першої інстанції, який потім, в грудні 2017 року, допитував Y та обвинувачених співробітників поліції. Проте розслідування наразі триває.

В грудні 2016 року заявники подали дві цивільні скарги щодо етнічної дискримінації проти Міністерства та прокуратури першої інстанції. В листопаді 2017 року суд відхилив позов проти прокуратури, рішення якого було підтверджене по апеляції в березні 2018 року.

Додаткова інформація стосовно позову проти Міністерства відсутня.

Тим часом Міністерство подало обвинувачення в скоєнні кримінального злочину проти Х за грабіж.

Оскільки місцеперебування Х було невідоме, в березні 2016 року суд  призупинив провадження. В червні 2017 року суд першої інстанції видав наказ про проведення примусового заходу виховного характеру щодо X.

Покладаючись, зокрема, на статтю 3 (заборона катування) Конвенції заявники стверджували про жорстоке поводження поліції з ними і відсутність ефективного розслідування їх тверджень державою.

Порушення статті 3 (розслідування)

Порушення статті 3 (таке, що принижує гідність, поводження)

Справедлива сатисфакція:  7 500 євро (відшкодування моральної шкоди) кожному заявникові

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту