Справа «Вардосанідзе проти Грузії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

14 Травня 2020
|
3 401
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 126, (2020)
07.05.2020

Vardosanidze проти Грузії (№ 43881/10)

Заявник, Лалі Вардосанідзе (Lali Vardosanidze), є громадянкою Грузії, яка народилася в 1961 році і мешкає в м. Кутаїсі (Грузія).

Справа стосувалася смерті сина заявника від отруєння чадним газом, яке, як вона  стверджувала, стало наслідком неналежного регулювання та нагляду за використанням газових побутових пристроїв в Грузії.

Сина заявника знайшли мертвим 30 квітня 2008 року в квартирі, яку він орендував зі своєю бабусею в Тбілісі. Під час розтину було виявлено, що причиною смерті стала асфіксія від отруєння окисом вуглецю.

Приблизно за десять місяців до цього газові інспектори з Казтрансгаз -Тбілісі, єдиної компанії, яка мала ліцензію на розповсюдження природного газу у Тбілісі, провели перевірку на безпеку в квартирі сина заявника і виявили, що газовий водонагрівач був встановлений неправильно. Тому, відповідно до протоколу огляду вони «відключили водонагрівач, опечатали газовий лічильник целофаном та надали мешканцю … вказівки».

В рамках подальшого кримінального розслідування смерті інспектори вказали, що вони попередили сім’ю заявника про ризики, пов’язані з використанням такого водонагрівача, і про те, що його необхідно повторно під’єднати. Згодом вони також уточнили, що існує заборона встановлювати газові водонагрівачі в будинках з п’ятьма або більше поверхами, таких як будинок, в якому син заявника орендував квартиру, оскільки в них не було димоходу і вони не могли належним чином вентилюватися.

Розслідування було закрите в жовтні 2009 року з висновком про смерть внаслідок нещасного випадку. Воно встановило, що син заявника був відповідальним за нещасний випадок оскільки він, ймовірно, знову під’єднав обігрівач з порушенням норм безпеки та незважаючи на попередження газової компанії.

Цей висновок був підтверджений національними судами у остаточному рішенні, прийнятому в грудні 2009 року.

Посилаючись на статтю 2 (право на життя) заявник скаржилася на те, що уряду Грузії було відомо про поширену проблему отруєння окисом вуглецю і повинен був вжити заходи для захисту життя її сина, а також на те, що розслідування його смерті не було ефективним.

Вона також стверджує, що згідно зі статтею 38 (зобов’язання надавати необхідні засоби для розгляду справи) уряд не надав важливих документів із матеріалів кримінальної справи під час провадження в Європейському суді.

Відсутність порушення статті 2

Відсутність порушення статті 38

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту