З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 406 (2018)
27.11.2018

Урат проти Туреччини (№ 53561/09 та 13952/11)

Заявники, Кемал та Ахмет Урат, є братами. Вони є громадянами Туреччини і народилися в 1964 і 1962 роках, відповідно. Вони мешкають у м. Мардін (Туреччина).

Справа стосувалася їх звільнення з посади вчителів початкової школи. У 2000 році проти братів було відкрите кримінальне провадження за підозрою у членстві в Хезболла – незаконній організації, коли в місці зустрічі в Стамбулі були виявлені їх резюме. Згодом ці звинувачення були перекласифіковані в сприяння та надання допомоги незаконній організації і були припинені в 2007 році, оскільки закінчився п’ятирічний термін судового переслідування.

Тим часом проти них було відкрите дисциплінарне провадження і вони були тимчасово усунені з їх посад. Після розслідування Верховна Дисциплінарна Рада звільнила їх в 2001 році.

Заявники оскаржили їх звільнення в адміністративних судах, але безуспішно. Вони обидва стверджували, що їх звільнення без остаточного вироку суперечило презумпції невинуватості. Стосовно Кемала Урата, в 2005 році суди вважали, що він скоїв дисциплінарне правопорушення передавши свій профіль Хезболла і відвідуючи заняття та зустрічі. Стосовно Ахмета Урата, в 2008 році суди вказали, що деякі елементи в матеріалах його кримінальної справи демонстрували, що він був членом Хезболла.

Посилаючись на статтю 6§2 (презумпція невинуватості) обидва заявника скаржилися на те, що вони були звільнені з роботи незважаючи на те, що вони ніколи не були засуджені. Перший заявник також скаржився відповідно до статті 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд) на те, що адміністративне провадження було несправедливим, зокрема, стверджуючи, що у рішенні 2005 року були відсутні достатні причини.

Відсутність порушення статті 6§2 щодо Кемала Урата

Порушення статті 6§2– щодо Ахмета Урата

Відсутність порушення статті 6§1 щодо Кемала Урата з огляду на обґрунтування рішення Адміністративного суду м. Діярбакир.

Справедлива сатисфакція: 6000 євро Ахмету Урату відшкодування моральної шкоди.