Справа «Укдаг проти Туреччини»

Документ у перекладі члена Комісії з питань правової реформи при Президентові України, д.ю.н. Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука, к.ю.н. Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

30 Вересня 2021
|
2 541
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 249, (2021)
31. 08. 2021

Засудження імама за його публікації у Facebook порушило Конвенцію

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі Üçdağ  проти Туреччини (заява № 23314/19) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 6 §1(право на доступ до судового органу) та порушення статті 10 (свобода вираження поглядів) Європейської конвенції з прав людини.

Справа стосувалася засудження в кримінальному порядку пана Üçdağ за розповсюдження пропаганди на користь терористичної організації у зв’язку з двома публікаціями на його сторінці в Facebook, а також відхилення його індивідуальної заяви до Конституційного суду як несвоєчасну. У відповідний час пан Üçdağ був державним чиновником, який працював імамом у місцевій мечеті. Оскаржувані публікації містили дві фотокартки (осіб у формі, подібної  до форми членів РПК, та натовп демонстрації на вулиці перед пожежею), якими спочатку поділилися два інші користувачі Facebook.

Суд вважає, що рішення національних судів не надавали належного пояснення причин, чому оскаржуваний зміст повинен тлумачитися як виправдання, прославляння та заохочення методів [використання] примусу, насильства чи погроз, впроваджених РПК у контексті їх публікації. Визнавши пана Üçdağ винним за звинуваченням у пропаганді на користь терористичної організації за те, що він опублікував дискусійний зміст на своїй сторінці в Facebook, він постановив, що, національні органи влади не встановили відповідний баланс згідно з критеріями, викладеними в його прецедентному праві, між правом заявника на свободу вираження поглядів та переслідуваним законним цілям.

Суд також постановив, що дуже суворе тлумачення Конституційним судом терміну подання індивідуальної заяви непропорційно втручалося у право заявника на розгляд по суті його індивідуальної заяви.

Основні факти

Заявник, Ресул Укдаг (Resul Üçdağ), є громадянином Туреччини, який народився у 1966 році та мешкає в м. Діярбакир (Туреччина). У відповідний час пан Üçdağ був державним чиновником, який працював імамом у місцевій мечеті у районі Сур м. Діярбакир.

У червні 2016 року прокурор м. Діярбакир звинуватив пана Üçdağ в злочині розповсюдження пропаганди на користь терористичної організації стверджуючи, що певні тексти, які він опублікував в 2015 та 2016 роках складали пропаганду РПК (Робітнича партія Курдистану, незаконна збройна організація) для виправдання, прославляння та заохочення використання методів цієї організації, що тягнуть за собою примус, насильство та погрози. Оскаржувані публікації містили дві фотокартки (осіб у формі, подібної  до форми членів РПК, та натовп демонстрації на вулиці перед пожежею), якими спочатку поділилися два інші користувачі Facebook.

В березні 2017 року 5 -й суд присяжних м. Діярбакир визнав пана Üçdağ винним у злочині за звинуваченнями та засудив його до одного року шести місяців і 22 днів позбавлення волі з призупиненням виконання вироку. Апеляція заявника була відхилена 7 квітня 2017 року 6-м Судом присяжних. Не отримавши повідомлення про це рішення адвокат заявника 14 лютого 2018 року відвідав реєстр 5 -го Суду присяжних і йому була вручена копія рішення.

26 лютого 2018 року заявник подав індивідуальну заяву до Конституційного суду пояснюючи, що він отримав повідомлення про рішення від 7 квітня 2017 року  лише 14 лютого 2018 року та надав документ, складений реєстром суду присяжних, який засвідчує, що рішення було передане його адвокату в останню дату. Конституційний суд оголосив заяву неприйнятною як несвоєчасну вважаючи, що вона не була подана протягом 30-денного терміну, передбаченого  Законом № 6216.

Скарги, процедура та склад Суду

Покладаючись на статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції пан Üçdağ скаржився на відхилення його індивідуальної заяви до Конституційного суду за недотримання 30-денного строку, передбаченого Законом № 6216 для таких заяв.

Покладаючись на статтю 10 (свобода вираження поглядів) пан Üçdağ скаржився на порушення його права на свободу вираження поглядів через кримінальне провадження, відкрите проти нього.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 16 квітня 2019 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Jon Fridrik Kjølbro (Данія), Голова,

Carlo Ranzoni (Ліхтенштейн),

Aleš Pejchal (Чеська Республіка),

Egidijus Kūris (Литва),

Pauliine Koskelo (Фінляндія)

Marko Bošnjak (Словенія),

Saadet Yüksel (Туреччина),

а також  Hasan Bakırcı, заступник секретаря Секції.

Рішення Суду

Стаття 6 (право на доступ до судового органу)

Суд зазначив, що Конституційний суд оголосив індивідуальну заяву заявника неприйнятною як несвоєчасну не пояснюючи, чому він вважав її несвоєчасною, та не роз’яснивши спосіб,  в який він розрахував 30-денний термін у цій справі, наприклад, зазначивши дату, яка вважалася початком відліку цього терміну стосовно заявника.

Суд вважає, що, відхиляючи індивідуальну заяву заявника як несвоєчасну Конституційний суд проявив надмірний формалізм, що призвело до нав’язування заявникові особливо обтяжливого обов’язку ретельності ігноруючи особливі обставини справи та створюючи для заявника наслідки відмови судових органів повідомити про остаточне рішення незважаючи на те, що таке повідомлення було наказано судом, який виніс це рішення.

Вимога від заявника подати свою індивідуальну заяву протягом тридцяти днів, що передує періоду в три місяці, починаючи з дати, коли 5-й Суд присяжних підготував остаточний запис, невідомий для останнього, складала створення залежності строку від фактору, над яким заявник не мав абсолютно жодного контролю. Тому він вважає, що право на подання заяви повинне застосовуватися з того моменту, коли заявникові фактично могло стати відомо про остаточне рішення. Отже, він також постановив, що дуже суворе тлумачення Конституційним судом терміну подання індивідуальної заяви непропорційно втручалося у право заявника на розгляд по суті його індивідуальної заяви. Тому мало місце порушення статті 6§1 Конвенції.

Стаття 10 (свобода вираження поглядів)

Суд зазначив, що в оскаржуваному змісті Facebook, на якому національні органи влади засновували засудження заявника, були опубліковані дві фотокартки, які спочатку були опубліковані іншими користувачами. На першій фотокартці були зображені дві особи, яких національні органи влади прийняли за членів YPG (Підрозділи народного захисту), організації, яка була створена в Сирії і вважається Туреччиною як терористична організація через її передбачувані зв’язки з РПК), на основі їх форми та зброї, яку вони носили, перед будівлями, які могли бути пошкоджені через збройний конфлікт. На другій фотокартці була зображена групу демонстрантів, які відкрили вогонь на вулиці, і вона супроводжувалася коментарем, який, на думку органів влади, просив користувачів соціальної мережі, про яку йде мова, поділитися фотокарткою для того, щоб підтримати демонстрантів у місті, в якому проживав заявник у відповідний час.

Суд зауважив, що у своєму рішенні 5-й Апеляційний суд, описавши оскаржувані публікації в обліковому записі заявника у Facebook,  лише зазначив, що зміст, про який йде мова, був підбурюванням до насильства, що заявник прославляв, потурав і заохочував методи терористичної організації, що тягнуть за собою примус, насильство та погрози, поділившись цим змістом в обліковому записі Facebook, а також те, що таким чином він вчинив злочин розповсюдження пропаганди на користь терористичної організації. Зі свого боку, розглядаючи апеляційну скаргу заявника 6 -й Суд присяжних лише перевірив умови для подання заяви про захід призупинення винесення судового рішення.

Суд вважає, що в рішеннях не було належного пояснення причин, чому оскаржений зміст необхідно було тлумачити як прославляння, потурання та заохочення методів, що тягнуть за собою примус, насильство та погрози, які використовуються РПК у контексті обміну публікаціями. Він зазначив, що рішення, які витікають з оцінювання, проведеного національними судами в цій справі, не врахувало всіх принципів, встановлених в прецедентному праві Суду відповідно до статті 10 Конвенції стосовно усних та письмових заяв, поданих як підживлення або виправдання насильства, ненависті чи нетерпимості, оскільки вони не пояснили, чи поширення публікацій, про які йде мова,  з огляду на їх зміст, контекст та здатність привести до шкідливих наслідків з огляду на їх потенційний вплив на соціальні мережі за обставин справи можливо вважати підбурюванням до застосування насильства, збройного опору або повстання, або мовою ворожнечі. Тому національні органи влади не провели поглибленого аналізу з урахуванням усіх критеріїв, які Суд встановлює та реалізує в справах, що стосуються свободи вираження поглядів.

Суд дійшов висновку, що визнаючи заявника винним за звинуваченням у розповсюдженні пропаганди на користь терористичної організації розмістивши оскаржений зміст на своїй сторінці в Facebook національні органи влади не встановили відповідний баланс згідно з критеріями, викладеними в його прецедентному праві, між правом заявника на свободу вираження поглядів та переслідуваними законними цілями (захист національної безпеки та територіальної цілісності і запобігання порушень громадського порядку і злочинів). Таким чином, уряд не продемонстрував, що підстави, на які посилаються національні органи влади для обґрунтування оскаржуваного заходу, були відповідними та достатніми і були необхідними в демократичному суспільстві. Таким чином, мало місце порушення статті 10 Конвенції.

Справедлива сатисфакція (Стаття 41)

Суд постановив, що Туреччина повинна виплатити пану Üçdağ 5 000 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди та 1 736  євро відшкодування видатків і витрат.

Окремі думки

Судді Kjølbro і Koskelo висловили особливу позитивну думку. Суддя Ranzoni висловив особливу частково позитивну думку.  Ці думки додані до рішення..

Рішення доступне лише французькою мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту