Справа «Торресі проти Італії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

10 Лютого 2020
|
5 067
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 022, (2020)
16.01.2020

Тимчасова відмова видати паспорт заявникові у зв’язку з заборгованістю виплати аліментів на дитину була обґрунтованою і пропорційною

У своєму рішенні у справі Torresi проти Італії (заява № 68957/16) Європейський Суд з прав людини одноголосно оголосив заяву неприйнятною.

Справа стосується того факту, що заявник не міг отримати паспорт протягом більш ніж шести місяців через невиплату ним аліментів на дитину, які він заборгував.

Суд зазначив, що національні суди переглянули особисту ситуацію заявника в декількох випадках, а також його здатність сплачувати належні суми. Вони врахували всю відповідну інформацію для забезпечення того, щоб тимчасове обмеження свободи пересування пана Torresi було обґрунтованим і пропорційним з огляду на обставини справи. Наприкінці, вони регулярно переглядали оскаржений захід незважаючи на те, що такий перегляд не обов’язково був автоматичним. Рішення остаточне.

Основні факти

Заявник, Cristian Torresi, є громадянином Італії, який народився в 1985 році і мешкає в окрузі Чхюньвань (Гонконг)

14 березня 2011 року пан Torresi уклав шлюб з М.Т. в Італії. У подружжя народилося дві дочки. В невизначену дату вони розлучилися. 11 вересня 2015 року начальник поліції Асколі Пічено анулював паспорт пана Torresi через відмову дружини дати згоду на продовження його терміну дії. У рішенні від 5 листопада 2015 року суддя з питань опіки визнав, що відмова М.Т. була обґрунтованою, оскільки було доведено, що пан Torresi ухилявся від своїх обов’язків щодо дітей, перешкоджав дружині повернутись до власної родини в Росії і не надав дозвіл на видачу дійсних проїзних документів дочкам для того, щоб не дозволити їх матері забрати їх з собою. Далі суддя з питань опіки постановив, що фактично довгостроковий переїзд батька в Китай був несумісним з інтересами його неповнолітніх дочок, оскільки стягнення аліментів за межами Європи було дуже складним на практиці. 24 травня 2016 року пан Torresi подав заяву для отримання паспорта для того, щоб поїхати в Китай, щоб працювати там і приєднатися до своєї нової подруги з Китаю, яка повинна була народити їх першу дитину, яку він бажав признати. З огляду на право дитини бути визнаною 25 травня 2016 року суддя дозволив видати паспорт. M.T. домагалася скасування цього рішення. 17 травня 2017 року суддя з питань опіки задовольнив її запит зазначивши, що пан Torresi сплатив лише невелику частину аліментів, які він заборгував своїм дочкам, а також те, що їм та їх матері довелося покинути свою квартиру, оскільки вони не могли дозволити собі жити там . 30 листопада 2017 року сторони досягли згоди щодо фінансових питань та видачі паспорта; кожен з них дав згоду, необхідну для видачі документів, і припинив провадження у справі, яку розглядав суддя з питань опіки. 13 грудня 2017 року районний суд Фермо оголосив їх розлучення за взаємною згодою.

Скарги, процедура та склад Суду

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 19 листопада 2016 року.

Посилаючись на статтю 2 Протоколу №4 (свобода пересування) і статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) заявник скаржився на відмову органів влади видати йому паспорт.

Рішення було прийняте Комітетом з трьох суддів в наступному складі:

Krzysztof Wojtyczek (Польща), Голова,

Pere Pastor Vilanova (Aндорра),

Pauliine Koskelo (Фінляндія)

а також Renata Degener, заступник секретаря Секції.

Рішення Суду

Стаття 2 Протоколу №4

Суд посилається на своє рішення у справі Battista проти Італії для вичерпного перегляду обмежень свободи виїзду з країни та відповідного прецедентного права в цій сфері.

Суд повторив, що стаття 2§2 Протоколу № 4 гарантувала будь-якій особі право на виїзд з будь-якої країни для в’їзду в будь-яку іншої країну за вибором цієї особи, в яку вона може бути прийнята. Таким чином, відмова видати пану Torresi паспорт складала втручання в це право.

Стосовно законності цього заходу Суд повторив, що втручання було засноване на законодавстві з огляду на те, що пан Torresi не виплатив всі аліменти, які він повинен був виплатити своїм дітям. Цей захід повинен був гарантувати інтереси дітей та переслідував законну мету – захист прав інших осіб, а саме права дітей на отримання аліментів.

Стосовно пропорційності заходу Суд зазначив, що пан Torresi не міг залишити країну протягом обмеженого періоду часу. У своєму рішенні від 5 листопада 2015 року суддя з питань опіки наголосив, що відновлення виплати аліментів за межами Європи було дуже складним. Крім того, рішення судді з питань опіки було переглянуте сімейним судом, який підтримав рішення судді з питань опіки. Суд зазначив, що 24 травня 2016 року суддя з питань опіки надав дозвіл пану Torresi на виїзд в Китай для визнання його дитини, яка повинна була народитися. Після апеляції M.T. цей дозвіл був скасований, оскільки пан Torresi майже повністю не виконував свої зобов’язання щодо своїх дочок.

Суд вважав, що національні суди переглянули особисту ситуацію заявника декілька разів, а також його здатність виплатити заборговану суму. Вони врахували всю необхідну інформацію для гарантування того, щоб тимчасове обмеження свободи пересування пана Torresi було обґрунтованим та пропорційним з огляду на обставини справи.

Наприкінці, вони регулярно переглядали оскаржений захід гарантуючи те, щоб він не застосовувався автоматично .

Заява була явно необґрунтована і повинна була бути відхилена.

Рішення доступне лише французькою мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту