Справа «Тодоров та інші проти Болгарії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

19 Липня 2021
|
48
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 224, (2021)
13. 07. 2021

Конфіскація майна, ймовірно отриманого злочинним шляхом, згідно з Законом про доходи від злочинної діяльності

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі Todorov і Інші проти Болгарії (заява № 50705/11, 11340/12, 26221/12, 71694/12, 44845/15, 17238/16 та 63214/16) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 1 Протоколу №1(захист власності) Європейської Конвенції з прав людини стосовно чотирьох заяв (№ 50705/11, 11340/12, 26221/12, і 31636/14 та 71694/12) і відсутність порушення статті 1 Протоколу №1 стосовно трьох інших заяв (№. 44845/15, 17238/16 , і 63214/16).

Справа стосувалася конфіскації майна, що належало заявникам, яке, як вважається, було доходом від злочинної діяльності.

Суд встановив, зокрема, що національні суди у трьох справах ретельно розглянули ці питання та встановили баланс між правами заявників та суспільним благом. Проте у справах, яких він виявив порушення, Суд постановив, що національним судам не вдалося встановити зв’язок між конфіскованими товарами та злочинною діяльністю або між вартістю майна і знайденою різницею між доходами та витратами. Таким чином, видача наказу про конфіскацію була непропорційною.

Суд розглядає близько 40 подібних заяв.

Основні факти

Заявниками є 14 громадян Болгарії, які проживають у різних місцях Болгарії, а у справі Zheko Zhekov – в Афінах (Греція).

Принаймні один заявник у кожній заяві був засуджений за злочини – серед них незаконна заготівля лісу, позбавлення волі, спроба вимагання, розкрадання за обтяжуючих обставин, володіння вогнепальною зброєю, пограбування, підробка документів за обтяжуючих обставин, незаконне зберігання наркотиків та ухилення від сплати податків – судами в різних районах Болгарії між 2000 і 2012 роками.

Усі вони мали судимість, яка підпадала під егіду Закону про доходи від злочинів від 2005 року.

Цей Закон дозволив органам влади видати наказ про конфіскацію певного майна, яке, як вважається, було доходом від злочинної діяльності. Комісія з виявлення доходів від злочинів, провела розслідування діяльності, серед іншого, перевірила їх доходи та витрати у відповідний проміжок часу.

За заявами Комісії певне майно, що належить заявникам – наприклад нерухоме майно, підприємства, транспортні засоби, готівка тощо – були конфісковані на користь держави. Національні суди дійшли висновку, що відповідні витрати заявників протягом розглянутого періоду значно перевищували їх законний прибуток. Суди оголосили, що можливо обґрунтовано припускати, що інші придбані активи – це доходи від злочинної діяльності.

Аргументи деяких заявників про те, що майно було результатом дарування або наслідування, були відхилені судами. Аргументи заявників про відсутність зв’язку між цими активами та злочинною діяльністю, були визнані необґрунтованими.

Ці рішення були підтримані вищими судами.

Держава не змогла конфіскувати все майно, про яке йде мова, зокрема, оскільки частина його була продана.

Скарги, процедура та склад Суду

Покладаючись, зокрема, на статтю 1 Протоколу №1 (захист власності) заявники скаржилися на різні аспекти процедури, згідно з якою було конфісковане їх майно.

Заяви були подані до Європейського суду з прав людини в різні дати після 2 серпня 2011 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Tim Eicke (Сполучене Королівство), Голова

Yonko Grozev (Болгарія)

Faris Vehabović (Боснія і Герцеговина),

Iulia Antoanella Motoc (Румунія),

Armen Harutyunyan (Вірменія),

Gabriele Kucsko-Stadlmayer (Австрія),

Ana Maria Guerra Martins (Португалія),

а також  Ilse Freiwirth, заступник секретаря Секції.

Рішення Суду

Наразі Emilia Zhekova (заява № 71694/12) померла і суд постановив, що її спадкоємцям було дозволено продовжити заяву замість неї.

Стаття 1 Протоколу №1

Суд повторив, що згідно з Конвенцією позбавлення власності підпорядковувалося певним умовам, а також те, що Договірні Держави можуть контролювати використання власності відповідно до загального інтересу. Не заперечувалося, що конфіскація була втручанням в права власності заявників.

Суд був переконаний в тому, що конфіскація була законною, оскільки була заснована на Законі про доходи від злочинів. Крім того, він вказав, що конфіскація активів, отриманих шляхом злочинної діяльності, відповідала загальним інтересам, як і в цих справах.

Стосовно пропорційності, Суд знову наголосив на необхідності встановлення справедливого балансу між загальним інтересом та захистом основних прав особи. Частина цього може включати можливість передати свою справу до відповідних органів. Суд зазначив, що широка сфера застосування регулюючого закону у цій справі як з точки зору правопорушень, які можуть стосуватися його повноважень, так і проміжку часу, який міг минути до відкриття провадження, могла створити труднощі для заявників. Він вказав, що такі проблеми в законі можуть перемістити баланс провадження на користь держави. Таким чином було вкрай важливо, щоб ця перевага була врівноважена, зокрема, зобов’язанням продемонструвати деякі зв’язки з фактичною злочинною діяльністю за походженням майна, що підлягає конфіскації. Суд повідомив, що він буде покладатися на національні суди у випадку порушення балансу за винятком, коли можливо продемонструвати шо, обґрунтування судів було свавільним або явно необґрунтованим.

У справах Todorov та інші (заява № 50705/11), Gaich (№ 11340/12), Barov (26221/12) та Zhekovi (№ 71694/12) Суд встановив, що не було достатньо гарантій для встановлення необхідного справедливого балансу для гарантування прав заявників відповідно до статті 1 Протоколу № 1, в тому числі не було докладено зусиль ні для вивчення зв’язку між майном та стверджуваною злочинною діяльністю, ні для встановлення судами того, чи конфісковані активи відповідали різниці між витратами заявників та доходами. Конфіскація їх майна була непропорційною призвівши до порушення Конвенції.

Проте, в справі Rusev (№ 44845/15), Katsarov (№17238/16) і Dimitrov (№ 63214/16) Суд встановив, що національні суди докладно розглянули питання – зокрема, їх витрати та доходи на той час – надали можливість цим заявникам навести аргументи, розглянули ці аргументи та надали достатнє обґрунтування. Конфіскація майна заявників не була непропорційною і в цих справах не було порушення прав Конвенції.

Інші статті

Суд вважав, що не було необхідно розглядати інші скарги у заявах № 50705/11, 71694/12 та 11340/12.

Справедлива сатисфакція (Стаття 41)

Суд постановив, що Болгарія повинна виплатити 4 000 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди кожному, пану V.I. Todorov, пані Todorova, пані Z.D. Gaich і пані Z.M. Gaich,  3000 євро пану Barov та 2 000 євро кожному – пану I.I. Todorov та пані Ivanova. Він наказав виплатити загалом  6150 євро відшкодування видатків і витрат.

Рішення доступне лише англійською мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту