Справа «Сафонови проти України»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

22 Червня 2020
|
587
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 177, (2020)
18.06.2020

Safonov і Safonova проти України (№ 24391/10)

Заявники, Едуард і Наталія Сафонови, є громадянами України, які народились в 1973 та 1976 роках, відповідно, і проживають в Москві.

Справа стосувалася суперечки заявників з місцевими органами влади та приватними компаніями щодо квартири та будинку в м. Ялта, Крим.

Відповідно до судових та адміністративних рішень з 2001 до 2005 роки заявники стали співвласниками будинку та власниками квартири в ньому. В жовтні 2007 року Апеляційний суд Автономної Республіки Крим скасував право власності заявників на їх квартиру та наказав Бюро інвентаризації зареєструвати ТОВ «Санаторій імені Кірова» («Компанія 1») власником будинку, який вона продала в січні 2008 року іншій компанії – ТОВ «ТОПАЗ-К» («Компанія 2»).

Після провадження, відкритого заявниками, в кінцевому підсумку в червні 2009 року Верховний суд підтвердив право власності заявників на квартиру. В вересні 2009 року компанія 2 продала будинок ТОВ « Сельбілляр» («Компанія 3»). 4 листопада 2009 року Ялтинський  міський суд наказав Бюро інвентаризації зареєструвати права власності заявників на квартиру. Рішення стало остаточним, але залишилося невиконаним.

В січні 2010 року Бюро інвентаризації повідомило заявників, що воно не може виконати рішення, оскільки їх квартира та інші квартири будинку були зареєстровані як власність Компанії 3. Заявники відкрили провадження і 16 лютого 2010 року суд наказав Бюро інвентаризації відновити реєстрацію права власності на квартиру. Рішення стало остаточним, але залишилося невиконаним.

В 2010 році Компанія 3 продала будинок ТОВ «ХАЙ-ТЕК ГРУП» («Компанія 4»). В березні того ж року заявники відкрили провадження проти компаній 2-4 за право власності на свою квартиру та будинок. Зокрема, в квітні 2012 року Верховний суд підтвердив висновки нижчих судів, що заявники володіли своєю квартирою, мешкали в ній і тому не вимагали її реституції в Компанії 4.

П’яте провадження, в яке була залучена Компанія 4 та будинок, завершилося в квітні 2014 року.

Заявники скаржилися, зокрема, відповідно до статті 6§1 (право на справедливий судовий розгляд) та 13 (право на ефективний засіб судового захисту) Конвенції на невиконання судових рішень від 4 листопада 2009 року та 16 лютого 2010 року, які стосувалися реєстрації їх права власності на квартиру, а також на передбачувану відсутність ефективних засобів судового захисту.

Порушення статті 6 §1– у зв’язку з невиконанням судових рішень від 4 листопада 2009 року та 16 лютого 2010 року

Порушення статті 13 разом зі статтею 6 § 1

Справедлива сатисфакція: 2 000 євро (EUR)  (моральна шкода) заявникам спільно.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту